Стартував проєкт “Відходи руйнації: дослідження перспектив запровадження економіки замкнутого циклу”!
Проєкт здійснюється командою представників організацій громадянського суспільства із залученням профільних експертів із соціології, права та економіки в межах діяльності Мережі ОГС щодо Відновлення Представниці ГС “Український Альянс Нуль Відходів” та ГО “Фонд Боярської громади” об’єдналися, щоб дослідити наявну ситуацію щодо поводження з відходами руйнації, які утворились внаслідок обстрілів або підтоплення житла та інфраструктури в Київській, Харківській і Херсонській областях.
На жаль, країна виявилась не готовою до наявних обсягів руйнації та їх постійного зростання. Такі відходи утворювались і до повномасштабного вторгнення, тому питання врегулювання поводження з ними виникло не сьогодні. У країнах ЄС відходи будівництва переробляють і використовують повторно — це сприяє більш ощадливому використанню природних ресурсів і зменшенню викидів CO2. За останні два роки з огляду на масштаби руйнувань, актуальність проблеми в Україні зросла в рази.
Згідно з Порядком поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженим постановою КМУ від 27 вересня 2022 р. № 1073, такі відходи бажано розсортувати для вторинного використання. Але у вищезгаданому документі немає прописаних чітких і раціональних механізмів поводження з відходами руйнації на місцях для власників та ОМС/ОВА, отже, цей окремо взятий Порядок не стимулює достатньою мірою до повторного використання відходів руйнації, не закладає сприятливі економічні важелі для змін в існуючих підходах, до того ж має здебільшого рекомендаційний характер. Крім того, поводження з небезпечними відходами у складі відходів від руйнування є не зовсім зрозумілим.
У цілому чинні нормативні акти не сприяють переробці та повторному використанню відходів руйнації, тобто включенню їх до цілісної систем циркулярної економіки (принципи якої, до речі, вписані до національної стратегії поводження з відходами). У результаті не тільки полігони та спеціальні майданчики, але й природні об’єкти (лісосмуги, луки та ін.) заповнюються величезною кількістю відходів руйнації. Цінова політика вивозу відходів руйнації на полігони не сприяє поширенню їх вторинного використання. Усе це призводить до додаткового забруднення довкілля, а може стати ресурсом.
З іншого боку, з’явилися практики використання деякими органами місцевого самоврядування відходів руйнації для ремонту інфраструктури або житла, а окремі муніципалітети почали співпрацю із закордонними компаніями, які вже мають достатній та успішний досвід у вторинному використанні матеріалів зі зруйнованих об’єктів. При цьому в міських і сільських громад у різних регіонах ситуація з руйнацією та зі спроможністю громади самостійно її врегулювати – різна.
У межах проєкту “Відходи руйнації: дослідження перспектив запровадження економіки замкнутого циклу” ми плануємо:
- провести соціологічне дослідження в трьох пілотних регіонах щодо потреб і можливостей громад, що зазнали руйнувань;
- розробити рекомендації, що підвищать екологічність та економічну ефективність використання відходів руйнації;
- провести юридичну й економічну експертизу запропонованих змін;
- отримати зворотній зв’язок від експертів і представників місцевої влади щодо запропонованих змін.
Слідкуйте за оновленнями, далі — більше корисної та цікавої інформації!
Проєкт “Відходи руйнації: дослідження перспектив запровадження економіки замкнутого циклу” здійснюється ГС “Український Альянс Нуль Відходів” за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту Спільнота громадянського суспільства України “Відновлення”, що фінансується Посольством США в Україні. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Посольства США в Україні або Уряду США.