Україна приєднається до програми Zero Waste: як живуть міста, які обрали шлях “нуль відходів”

Ljubljana Recysling

Zero Waste — міжнародний екологічний тренд. Принцип Zero Waste у тому, щоб продукувати якомога менше відходів. Наприклад, відмовитися від одноразового посуду, пластикових пакетів, продуктів у пластиковому пакованні тощо. Всі органічні відходи збирати і компостувати. Цієї концепції дотримуються десятки тисяч людей у всьому світі і навіть цілі міста. Найближчим часом до них можуть приєднатися два українських міста.

Нещодавно Zero Waste Europe оголосили про початок нового проєкту в 11 країнах Європи. Мета — впровадження концепції на рівні місцевих громад. Львів і Люботин (Харківщина) можуть стати першими українськими містами, де буде реалізована європейська практика вторинної переробки твердих матеріалів і компостування органічних відходів. Для цього потрібно буде побудувати (або покращити) системи роздільного збирання вторсировини і компостування органічних відходів.

Вибір міст не є випадковим. У Львові та Люботині активно діють організації-засновниці Zero Waste Alliance Ukraine. Львів нещодавно підписав меморандум про приєднання до мережі муніципалітетів Zero Waste Europe. Участь у проєкті надасть Львову і Люботину підтримку експертів і знання, необхідні для формування стратегії, плану дій і найкращих практик поводження з відходами.

Як працює концепція? Розглянемо на прикладі міст, які давно обрали Zero Waste.

Любляна

Lyublyana

Перша європейська столиця, яка обрала шлях «нуль відходів» — Любляна. Хоча це досить невелике місто в красивій місцевості, на початку нульових його екологічний стан залишав бажати кращого. Тоді мешканці Любляни почали вирішувати проблему, вирішивши, що просто вивозити сміття на полігон — дорого та неекономно.

У 2002 році все починалося з сортування відходів, а зараз столиця Словенії у питанні роздільного збору біовідходів випереджає більшість європейських міст на десятиліття. За інформацією The Guardian, у 2008 році місто переробляло лише 29,3% своїх відходів. Нині ця цифра становить 61%.

Здається, що Любляна знаходиться на якійсь іншій планеті: тут є магазини без відходів (продають товари без паковання), для прибирання вулиць використовують спеціально зібрану дощову воду та миючий засіб, що біорозкладається, а також тут проводяться семінари, на яких мешканці міста вчаться лагодити поламані речі.

Також у місцевих бізнесів та мешканців міста збирають біовідходи різних видів. З них виробляють чистий та якісний компост шляхом анаеробної ферментації. Такий компост продають місцевим фермерам та всім охочим. У процесі виробництва виділяється біогаз, який використовують для виробництва електроенергії.

Барселона

Barselona

На відміну від невеликої та компактної Любляни, столиця Каталонії великий промисловий та торговий центр, портове місто. Туристична мекка Іспанії просто не могла уникнути проблем із відходами.

Після того, як Барселона приєдналася до концепції Zero Waste, «пілотним» став квартал Саррія — старий житловий з низькоповерховою забудовою, біля парку. Там запровадили систему збору відходів «від дверей до дверей». Все це супроводжувалося серйозною інформаційною кампанією, для мешканців міста проводили семінари.

Потім у місті розпочали програму для кейтерингових компаній та ресторанів Food Bridge. Ідея проєкту полягала у тому, щоб продукти або готові страви, що залишилися після заходів, відразу віддавати нужденним. Наприклад, у нічліжки для безпритульних або в благодійні фонди, які підтримують незаможних. У 2016 році в рамках програми 1722 чудово приготовані страви та 656 кг свіжих продуктів потрапили до кінцевого користувача замість того, щоб опинитися на звалищі.

Також у місті є «Бібліотека речей у Барселоні», до якої можна здати напрокат речі та де їх можна взяти самому. А проєкт Zero Beach спрямований на захист моря та пляжів від одноразового сміття.

Понтеведра

Pontevedra

Іспанська Понтеведра відмовилася від централізованої дорогої системи керування відходами. Натомість місто збудувало децентралізовану систему компостування, яку контролює «спільнота для біологічних відходів». У 2019 році понад 2000 тонн відходів перетворилися на компост.

Понтеведра взагалі відома своєю соціальною політикою. Місто має низку міжнародних нагород за якість життя та доступну політику міської мобільності. Центр міста (300 тисяч квадратних метрів) є повністю пішохідним, наземні стоянки закриті, швидкість пересування авто обмежена 30 км на годину. З такими підходами немає нічого дивного, що місто вибрало шлях «нуль відходів».

Сан-Франциско

San-Frantsisko

Перше місто в США, яке ухвалило закон про обов’язкове компостування, а також запровадило заборону на використання одноразових пластикових пакетів в аптеках та супермаркетах. У 2018 році місцева преса повідомляла, що Сан-Франциско відправляє на звалище менше сміття, ніж будь-яке інше велике місто США.

Компост відвозять до Вакавілля, що за 60 кілометрів від Сан-Франциско. Тут його подрібнюють, змішують, а потім відправляють як добрива до виноробних країн та місцевих виробників горіхів у Каліфорнійській долині.

Тревізо

Trevizo-avtor-Didier-Descouens

Тревізо це і місто, і провінція на півночі Італії. Усі 50 муніципалітетів мають одну модель поводження з відходами і працюють з однією компанією — Contarina. У провінції Тревізо немає звалищ і сміттєспалювальних заводів, їх вирішили не будувати ще 20 років тому. Рівень переробки у Тревізо становить 85,6%. Для порівняння, в середньому по Італії — 47,5%.

Ціна за утилізацію відходів залежить від кількості людей, що мешкають у будинку або квартирі. Але ті, хто самостійно компостує відходи, можуть їх використати у власному саду — і тоді, відповідно, платять за вивезення сміття набагато менше. У Тревізо все підпорядковане принципу «забруднювач платить». Італійці мають амбітні цілі: до 2022 року вийти на нульову кількість відходів.

 

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *