English
Відколи в Україні ухвалили закон «Про управління відходами», перед громадами постало питання: як зменшити обсяги захоронення побутових відходів? Деякі громади вже працюють над цим: з’ясовують кількість та різновиди відходів, місця їхнього утворення, обирають необхідну інфраструктуру.
Ймовірно, уникнути захоронення не вдасться, та все ж зменшити обсяги, що йдуть на полігони, цілком реально. Як саме — розберемося з Альоною Перебинос, екологинею та дослідницею у сфері управління відходами та циркулярної економіки, кандидаткою технічних наук, співавторкою та технічною координаторкою проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні».
Механіко-біологічне оброблення відходів — що це?
Захороненню має передувати оброблення змішаних відходів. Однак в Україні ця норма ще не набула чинності. Не йдеться в законодавстві і про механіко-біологічне оброблення (далі — МБО). Хоча будівництво саме таких 126 об’єктів передбачає Національний план управління відходами до 2033 року. Жодної конкретики ні про різновиди відходів, до яких має застосовуватися технологія, ні про безпечні підходи для її втілення. Відтак громади все розуміють по-своєму, забуваючи про важливі нюанси.
Механіко-біологічне оброблення передбачає послідовні дії зі змішаними відходами: спершу механічне вилучення матеріалів, простіше кажучи, сортування, а потім — біологічне оброблення залишків. І тут можуть застосовуватися два підходи.
Ресурсно-орієнтований підхід
Вся увага спрямована на відокремлення ресурсоцінних матеріалів зі змішаного потоку для рециклінгу. На автоматизованій сортувальній лінії вилучаються метали, скло та пластик. Варто розуміти, що якість вторсировини, отриманої зі змішаних відходів, буде низькою і навряд чи задовольнить вимоги ринку, тому для досягнення показників із відновлення відходів потрібно впроваджувати роздільне збирання побутових відходів у джерелі утворення.
Відділена на початковому етапі органічна фракція разом із залишковими відходами після сортування піддається біологічному обробленню, тобто компостуванню. Цей процес також називається біологічною стабілізацією та покликаний зменшити обсяг викидів парникових газів, особливо метану, при захороненні відходів. У результаті цієї операції утворюється технічний компост (compost-like output), який можна використовувати в обслуговуванні полігонів.
Енергетично-орієнтований підхід
Відомий як «енергія з відходів» (waste-to-energy) або ж виготовлення палива з відходів (Refuse-derived fuel, далі — RDF). Головний фокус на вилученні негорючої фракції зі змішаних відходів (металу, скла тощо), а також небезпечних пластиків, які погіршують якість палива. Далі — сушіння, подрібнення та пресування у вигляді гранул чи брикетів.
В Україні увага до МБО-заводів зросла передусім через можливість виготовляти RDF. Це паливо може замінити або доповнювати викопні види палива на цементних заводах чи ТЕЦ. На ньому здатні працювати модернізовані котельні та електростанції. Тому деякі громади, шукаючи способи, як досягти енергетичної стійкості, вважають перехід на RDF логічним.
Але важливо розуміти весь технологічний ланцюжок та знати, що ви отримаєте в результаті — після оброблення відходів
Відповідь впливатиме на вибір інфраструктури, необхідної ділянки під її зведення, на кількість додаткового обладнання, на залучення тих чи інших спеціалістів. Це все формує кошторис проєкту і про це ми наголошуємо громадам, з якими працюємо в проєкті LIFE «Міста Нуль Відходів в Україні»: Луцьку, Херсону, Дергачам на Харківщині та Покровську на Донеччині. Разом ми напрацьовуємо рішення для ефективного управління відходами в цих містах. За два з чотирьох років проєкту вже пройшлися кілька етапів: від знайомства з європейським досвідом до збору та аналізу даних, а також підготовки стратегій управління побутовими відходами. Наразі підійшли до вибору інфраструктури, і в обговореннях представники місцевого самоврядування та комунальних підприємств часто згадують МБО-завод із виробництвом RDF. Однак із цим ми не радимо поспішати.
Як рекомендуємо налаштувати процес
Обговорюючи з учасниками проєкту LIFE варіанти інфраструктури, ми не радимо починати з МБО, особливо з виготовленням RDF.
Починайте з компостування
Оскільки біовідходи складають 40–50% від загальних обсягів побутових відходів, і саме вони забруднюють вторсировину та продукують метан на полігонах, передусім треба займатися компостуванням. Будуйте компостувальну станцію і вже потім оцініть, які додаткові потужності потрібні для механіко-біологічного оброблення залишкових відходів.
Налаштуйте досортування вторсировини
Розгляньте побудову механізованої станції сортування для роздільно зібраних ресурсоцінних відходів. Останні потребують досортування перед відправкою компаніям-переробникам.
Комплектація такої станції залежатиме від технологічної схеми роздільного збирання паковання та іншої вторсировини. Папір і скло зазвичай не потребують ретельного досортування — хіба що швидкої ручної перевірки на наявність домішок. Для відбору металу, який рекомендують збирати разом із пластиком, краще встановити на лінію сепаратори. Це прискорить процес.
Організуйте простір для заготівлі вторсировини на переробку
Переробним компаніям невигідно забирати по 100 кілограмів відходів — їм потрібно значно більше. Виділіть майданчик, де ви могли б накопичувати ресурсоцінні матеріали. Тоді вантажівка за раз забиратиме необхідні обсяги.
Цікавий парадокс: українське законодавство ставить цілі на роздільне збирання та рециклінг, а на практиці інфраструктура будується під змішану фракцію. При цьому МБО-заводи, на які часто націлена місцева влада, не будуть стимулювати роздільне збирання, сортування і загалом все, що унеможливлює появу відходів. Точно бракує механізованих сортувальних ліній та компостувальних станцій для оброблення біовідходів.
Перш ніж будувати інфраструктуру для відходів, ми радимо чітко розрізняти підходи, які громада закладає в майбутній МБО-завод. Хоча і ресурсно-орієнтований підхід не ідеальний, він хоча б дає змогу вилучати ресурси, придатні для переробки. З економічного погляду, ресурсно-орієнтована модель має нижчі початкові інвестиції та гнучко масштабується, тоді як виготовлення RDF-палива потребує значних вкладень і лише за умови стабільного ринку може забезпечити швидке повернення коштів.
Громадам слід уважніше ставитися до вибору тієї чи іншої технології, зважати на фінансові, екологічні та іміджеві ризики та пам’ятати: ефективне управління відходами врешті попереджає їхнє утворення, а значить, і зменшує обсяги захоронення.
Повну версію статті читайте в нашому блозі на порталі «Децентралізація».
Ця стаття підготовлена в межах проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні», що фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або CINEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть за них відповідальності.