У Хмельницьку відбувся підсумковий захід у межах проєкту “«Відповідність українського законодавства у сфері управління відходами законодавству ЄС та кращим практикам запобігання утворенню відходів»”

Громадська спілка «Український Альянс Нуль відходів» провела у Хмельницькому підсумковий захід у межах проєкту «Відповідність українського законодавства у сфері управління відходами законодавству ЄС та кращим практикам запобігання утворенню відходів».

Захід мав на меті підсумувати результати проєкту та посилити спроможність громад у впровадженні сучасних підходів до управління відходами через ознайомлення з європейськими та українськими законодавчими рамками, практиками формування тарифів і роботою реальних об’єктів інфраструктури.

Перша частина події була присвячена питанням гармонізації українського законодавства у сфері управління відходами з європейськими нормами. Попри те, що рамковий закон «Про управління відходами» було прийнято в Україні у 2023 році, на практиці громади досі стикаються з труднощами у впровадженні перших етапів реформи. Зокрема, залишається актуальною проблема недосконалості законодавчої бази, що уповільнює ухвалення комплексних рішень у галузі.

Окрему увагу учасники заходу приділили інфраструктурним викликам у сфері управління відходами: навіть наявні переробні підприємства часто не забезпечені достатнім обсягом якісно відсортованої сировини через недостатньо розвинену систему роздільного збору. Водночас на місцевому рівні очікують більш активної державної політики, яка б стимулювала розвиток роздільного збору, підготовки відходів до переробки та стабільного забезпечення переробників ресурсом.

У рамках проєкту ми дуже активно адвокатували законопроект про паковання і відходи паковання, який, власне, має запровадити інструменти розширеної відповідальності виробника, який зобов’яже останніх відповідати не лише за випуск, але й за переробку або повторне використання, за утилізацію паковання в кінцевому результаті. На жаль, цей законопроект все ще в розробці і наразі потребує ґрунтовного доопрацювання. Ольга Білоніжка, проєктна та програмна менеджерка ГС «Український альянс Нуль Відходів».

Участь у заході взяли представники громад 13-х областей, кожна з яких прагне отримати новий досвід. Зокрема, про формування тарифу — його, до слова, встановлюють на кожну окрему операцію з управління відходами.

Юрисконсультантка офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький» Євгенія Смолієнко поділилась досвідом Хмельницького: 

“Якщо раніше ми мали безпосередньо збирання і захоронення на полігоні, то зараз маємо повний цикл управління побутовими відходами: від збирання, перевезення, відновлення, оброблення — до захоронення. Плюс тариф має бути економічно обґрунтованим: суб’єкти господарювання, які надають послуги з управління відходами, мають розраховувати саме той тариф, який відповідатиме їхній діяльності. Йдеться не про те, що вони не мають працювати в збиток, а про те, що вони повинні мати можливість розвиватися, закуповувати нову, більш модернізовану техніку, нові контейнери, нові сортувальні лінії.”

Громади, які роблять кроки для удосконалення системи управління відходами, досить сміливі. Першопрохідство у впровадженні екологічних нововведень у громадах — складний шлях, який вимагає сміливості, ресурсів і готовності брати на себе ризики. Водночас саме такі ініціативи формують основу сталого розвитку, тому критично важливо, щоб їх підтримували на всіх рівнях — від державної політики до фінансування з боку європейських грантових програм.

В Україні дуже складно проходить реформа управління відходами. Держава не дає ні батога, ні пряника громадам — активні, ініціативні громади, якою є Хмельницька, рухаються. Інші — чекають. Навіть під час війни управління відходами — це дуже важливо. Микола Ваврищук, заступник Хмельницького міського голови.

Учасники заходу вивчали досвід Хмельницької громади, а також ділилися власними напрацюваннями. Наприклад, Глеюватська сільська рада Дніпропетровщини працює над розробкою плану управління відходами. Там планують упорядкувати сміттєзбиральні майданчики та вивіз відходів.

Це дуже важливе питання, тому що, якщо ми йдемо до Євросоюзу, треба, щоб і законодавство було сихронізоване з Європейським Союзом, і щоб усі види послуг були якісні. Ще є проблематика після влучань і руйнувань — нові види відходів з’являються в наших громадах. Дмитро Гурєєв, перший заступник голови Глеюватської сільської ради.

Метою впровадження проєкту є сприяння реформуванню системи управління відходами в Україні шляхом повторного та раціонального поводження з ресурсами, підвищення суспільної обізнаності. Вже сьогодні запровадження сталих екологічних рішень потребує адаптованого законодавства.

Не лише Європейський Союз, але й увесь світ переходить від лінійної економіки, що будувалася на парадигмі «бери, використовуй, викидай», тобто бери сировину з планети, перетворюй її на продукти і послуги, а потім викидай. Це створює два фактори впливу: не тільки утворення відходів, а й постійне вичерпування ресурсів планети. У світі тривають війни, і це все впливає на ресурси, оскільки війни, зрештою, ведуться за ті самі ресурси. Ензо Фавойно, голова наукового комітету Zero Waste Europe.

Підсумковий захід у Хмельницькому мав на меті посилити спроможність громад у впровадженні сучасних підходів до управління відходами. Усе це — через поетапне ознайомлення з європейським і українським законодавством.

Кругова економіка — це те, що лежить в основі перетворення суспільства в Європі на більш витривале, стійке і сталіше. Вона лежить в основі збереження якомога більшої кількості ресурсів — це запобігання потраплянню їх у залишкові відходи. І програми «Нуль відходів» лежать в основі впровадження принципів кругової економіки на місцях. Роздільний збір відходів і переробка — це найпростіший крок, який дозволяє досягти результатів у короткостроковому періоді і мінімізувати втрати ресурсів із циклу кругової економіки. Оскільки Україна прагне доєднатися до ЄС, важливо пам’ятати вимоги, які він ставить до сфери управління  відходами та збереження ресурсів. Впровадження принципів кругової економіки допомагає, зрештою, економити кошти і зменшувати вартість управління  відходами для платників податків. Ензо Фавойно, голова наукового комітету Zero Waste Europe.

Прийнятий у 2022 році рамковий закон про управління відходами набрав чинності через рік. У ньому закріплено ієрархію управління відходами, тобто сформовані відходи мають проходити певні рівні — від запобігання до захоронення. Законодавством запроваджено систему повноважень усіх органів, які здійснюють владні функції у сфері управління відходами. У 2024 році був прийнятий національний план управління відходами, наступним етапом передбачено регіональне планування та планування на рівні громад. Олена Вусик, старша проєктна менеджерка реформи управління відходами Команди підтримки реформ Мінекономіки.

За словами спікерки, створено правову основу для того, щоб для виробників продукції, яку вони випускають на ринок чи вводять в обіг, була закріплена відповідальність за її збирання після використання чи переробку. Йдеться про запровадження інструменту розширеної відповідальності виробника. Цей принцип закладено в законі про управління відходами і має бути деталізований у спеціалізованому законодавстві. На рівні держави відбувається діалог з усіма стейкхолдерами, аби створити ефективну систему розширеної відповідальності виробника для якісної переробки та повторного використання всіх потоків відходів.

Після ознайомлення із законодавством України та ЄС Хмельницька громада розповіла про свій, подекуди непростий досвід у сфері управління відходами. Адже місто є кандидатом на отримання статусу Місто Нуль Відходів. Впроваджувати новації на цьому шляху громада розпочала у 2017 році. Саме тоді, у березні, на місцевому полігоні побутових відходів встановили ваги. З того часу кількість утворених відходів почали аналізувати, щоб розуміти, в якому напрямку рухатися. Тенденція зростання відходів у громаді є, каже Іван Підопригора, керівник офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький». Це свідчить про те, що жителі громади купують більше товарів, а відповідно і споживають більше. У тому ж 2017 році в громаді провели аналіз морфології побутових відходів, з результатів якого побачили яких фракцій відходів є найбільше та з чим треба першочергово працювати

З 2018 року на полігоні працює біогазова установка — інвестиційний конкурс виграла компанія «БіогазЕнерджі». 13% прибутку цієї компанії надходить у бюджет комунального підприємства «Спецкомунтранс». 

Після підготовчих етапів Хмельницька міська рада розпочала співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку у рамках проєкту «Модернізація інфраструктури управління відходами в м. Хмельницький».

У 2020 році ми підписали кредитну угоду з ЄБРР на суму 28,5 млн євро з грантом від Інвестиційної платформи сусідства ЄС — 6,25 млн євро, і було домовлено, що місто внесе свій внесок — 3 млн євро. Це сума на всі заходи до 2033 року, і цей кредит ми повинні віддати. Влітку 2024 року ми підписали угоду з азербайджансько-грецьким консорціумом, який зараз проводить роботи на нашому полігоні. Іван Підопригора, керівник офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький».

Старий полігон планують рекультивувати, а поруч збудувати дві нові санітарні карти. Вони будуть зроблені згідно з усіма стандартами, і саме туди вивозитимуть змішані залишкові відходи. Існуючий полігон побутових відходів після рекультивації перетвориться на зелену зону. З березня 2025 року на полігоні функціонують очисні фільтрувальні споруди — станція очищення фільтрату обійшлася у 779 000 євро. Це були грантові гроші. Наступним кроком громади стало оголошення тендера на проєктування та будівництво комплексу механіко-біологічного оброблення відходів — з 2020 року його тричі оголошували на платформі ЄБРР з метою пошуку підрядників. Наразі третій тендер добігає до завершення та скоро будуть оголошені результати. 

Учасники заходу також побували на кількох об’єктах управління відходами: полігоні, очисних фільтрувальних спорудах, центрі управління відходами, а також у Гуфі-центрі, Екобусі та Бібліотеці речей.

_____

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Прийнятий у 2022 році рамковий закон про управління відходами набрав чинності через рік. У ньому закріплено ієрархію управління відходами, тобто сформовані відходи мають проходити певні рівні — від запобігання до захоронення. Законодавством запроваджено систему повноважень усіх органів, які здійснюють владні функції у сфері управління відходами. У 2024 році був прийнятий національний план управління відходами, наступним етапом передбачено регіональне планування та планування на рівні громад. Олена Вусик, старша проєктна менеджерка реформи управління відходами Команди підтримки реформ Мінекономіки.

За словами спікерки, створено правову основу для того, щоб для виробників продукції, яку вони випускають на ринок чи вводять в обіг, була закріплена відповідальність за її збирання після використання чи переробку. Йдеться про запровадження інструменту розширеної відповідальності виробника. Цей принцип закладено в законі про управління відходами і має бути деталізований у спеціалізованому законодавстві. На рівні держави відбувається діалог з усіма стейкхолдерами, аби створити ефективну систему розширеної відповідальності виробника для якісної переробки та повторного використання всіх потоків відходів.

Після ознайомлення із законодавством України та ЄС Хмельницька громада розповіла про свій, подекуди непростий досвід у сфері управління відходами. Адже місто є кандидатом на отримання статусу Місто Нуль Відходів. Впроваджувати новації на цьому шляху громада розпочала у 2017 році. Саме тоді, у березні, на місцевому полігоні побутових відходів встановили ваги. З того часу кількість утворених відходів почали аналізувати, щоб розуміти, в якому напрямку рухатися. Тенденція зростання відходів у громаді є, каже Іван Підопригора, керівник офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький». Це свідчить про те, що жителі громади купують більше товарів, а відповідно і споживають більше. У тому ж 2017 році в громаді провели аналіз морфології побутових відходів, з результатів якого побачили яких фракцій відходів є найбільше та з чим треба першочергово працювати

З 2018 року на полігоні працює біогазова установка — інвестиційний конкурс виграла компанія «БіогазЕнерджі». 13% прибутку цієї компанії надходить у бюджет комунального підприємства «Спецкомунтранс». 

Після підготовчих етапів Хмельницька міська рада розпочала співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку у рамках проєкту «Модернізація інфраструктури управління відходами в м. Хмельницький».

У 2020 році ми підписали кредитну угоду з ЄБРР на суму 28,5 млн євро з грантом від Інвестиційної платформи сусідства ЄС — 6,25 млн євро, і було домовлено, що місто внесе свій внесок — 3 млн євро. Це сума на всі заходи до 2033 року, і цей кредит ми повинні віддати. Влітку 2024 року ми підписали угоду з азербайджансько-грецьким консорціумом, який зараз проводить роботи на нашому полігоні. Іван Підопригора, керівник офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький».

Старий полігон планують рекультивувати, а поруч збудувати дві нові санітарні карти. Вони будуть зроблені згідно з усіма стандартами, і саме туди вивозитимуть змішані залишкові відходи. Існуючий полігон побутових відходів після рекультивації перетвориться на зелену зону. З березня 2025 року на полігоні функціонують очисні фільтрувальні споруди — станція очищення фільтрату обійшлася у 779 000 євро. Це були грантові гроші. Наступним кроком громади стало оголошення тендера на проєктування та будівництво комплексу механіко-біологічного оброблення відходів — з 2020 року його тричі оголошували на платформі ЄБРР з метою пошуку підрядників. Наразі третій тендер добігає до завершення та скоро будуть оголошені результати. 

Учасники заходу також побували на кількох об’єктах управління відходами: полігоні, очисних фільтрувальних спорудах, центрі управління відходами, а також у Гуфі-центрі, Екобусі та Бібліотеці речей.