English
Бізнес у великих та малих містах країн Європи, куди доля занесла наших Екорезидентів, демонструє різні методи заохочення мешканців до роздільного збору, свідомих покупок та зменшення кількості відходів. Країни Євросоюзу мають в цьому багато спільного, але є і відмінності.Найчастіше це можна спостерігати на прикладі магазинів та супермаркетів.
Люксембург, Люксембург.
Так, в Люксембурзі відсутні пластикові пакети у відділі з фруктами та овочами, або у хлібобулочному, а на заміну можна взяти багаторазові мішечки-сіточки або паперові. Складати товари пропонують в міцні багаторазові сумки, які можна також придбати в магазинах. Цікаво, що люксембуржці часто ходять за покупками з сумками на колесах на кшталт наших “кравчучок”. Щодо пакетів, то якщо вони й трапляються, то частково з переробленого пластику та написами “Забудь про мене!” Ніби просто? Але кожного разу нагадує, що 1-разовий пакетик це не ок. Також тут практикують покупку ланчів в контейнери, які можна здати на переробку (але — тільки в той самий “синій пакет” для домогосподарств).
Італія, Форте деі Мармі.
В італійському містечку Форте деі Мармі ресторани та магазини, використовують пакування, що переробляється, і контейнери для продуктів, щоб зменшити кількість відходів. Також активно використовують пакети з біопластику, які можливо відправити на спеціалізоване компостування. (Нагадуємо: так звані біопакети бувають compostable та industrial, і останні підлягають виключно промисловому компостуванню, якого немає в Україні, тому саме цей варіант для нас неприйнятний).
Деякі ресторани відправляють харчові відходи на компостування. Також італійські бізнеси дбають про скорочення споживання енергії, використовуючи енергоефективні технології та обладнання, збирають та відправляють вторсировину на переробку. Деякі з них також використовують екологічно чисті матеріали та методи виробництва. Ще одна цікава ініціатива — надання можливості купувати миючі засобі, гелі та інше у свою тару!
Сакартвело, Батумі.
В столиці Сакартвело вже стала звичною фраза “пакет не потрібен”. Про це подбав проєкт про усвідомлене споживання Parki ar Minda. Активісти не просто розповідають про проблеми в соціальних мережах, а й пропонують конкретні рішення: Виробляють та продають набори із багаторазових тканинних мішечків для овочів та фруктів;
запустили сервіс екотаксі зі збору 16 видів вторсировини у населення та бізнесів. Це доволі великий список відходів, про які все докладно показано у фотоінструкціях.Для виклику екотаксі треба залишити заявку, і в певний день, згідно з графіком, прямо до вашого будинку під’їде вантажна машина для вторсировини. Цей сервіс платний, і оскільки плата береться за адресу, а не людину, вигідніше об’єднатися із сусідами для спільного замовлення та поділу вартості вивезення.
А ми згадали, як колись і в нашому Маріуполі були такі екодвори!
Німеччина, Берлін.
В Німеччині практика в супермаркетах дуже схожа на ту, що в Люксембурзі: на касі мішечки та паперові пакети, пластикових одноразових майже не використовують, а ті, що є — частково з вторинного пластику. І так само пропонуються міцні багаторазові сумки для покупок. Звісно ж, є й можливість здати пляшки зі скла, пластика та алюмінію в автомати, повернувши за них гроші, які потім використати для покупок або віддати на благодійність.
Більш того, деяку вторсировину певної кількості можна здати в крамницях побутової хімії, в крамницях одягу приймають одяг на переробку або благодійність. Чеки також приймаються на переробку. А мережа “ІКЕА” ще й має свою сортувальну станцію. Великі дилери приймають також і стару електроніку, на обмін, при купівлі нової, а дрібну — просто так. І це, окрім того, що є державні прийомки старої електроніки!
Словаччина, Габчіково.
Мабуть, всі з вас за кордоном зустрічали фандомати для здачі пляшок. Погодьтесь, зручне рішення! В сам процес цікавий, особливо для дітей, а отримані гроші дають додаткову мотивацію.Встановити їх бізнеси мали можливість завдяки змінам в законодавстві. Зокрема — діюючому закону про розширену відповідальність виробника (РВВ).
Такі фандомати скрізь у супермаркетах стоять і у Словаччині, навіть і в малих містечках і селах. В селі Габчіково діти з України з центру для переселенців швидко звикли до такої системи, тому жодна ПЕТ або жерстяна пляшка не потрапляє до загального сміття! Шкода тільки, що фандомати обмежені видами вторсировини. В супермаркетах клієнти отримують заставу у вигляді чека — ваучера, який сканують при купівлі товарів в тому ж закладі.
Всі закладні пляшки помічаються спеціальним значком — літерою Z (Zálohovane), саме цей значок і сканується фандоматом. Здати туди можна тільки тару, що вироблена в Словаччині! На задніх майданчиках супермаркетів вони збирають внутрішнє пакування, в основному картон та плівку.
До речі, в громадських закладах, закладах харчування та на масових заходах одноразовий пластик заборонений!
Україна, Львів.
А що в Україні? Львів дає можливість продовжувати практику купівлі у свою тару, в деяких супермаркетах можна купити овочі/фрукти взагалі без упаковки й навіть без наліпки. Так само як і на ринку, і в окремих “точках”, де з розумінням ставляться до твого бажання купляти у свою тару або без пакування.
Бізнеси намагаються впроваджувати принципи розумного поводження з відходами та економії ресурсів. Наприклад, мережа Сільпо має цілу станцію сортування – Silpo Recycling, а також контейнер для збору батарейок від “Батарейки, здавайтесь!”. Мережа МакДональдз встановила в своїх закладах сортувальні баки.
Одним із оригінальних представників бізнесу в плані економії ресурсів є заклад Inshi bistro. Там вам можуть подати страву у «відремонтованій» тарілці!
Як бачимо, різні країни та міста надають різні можливості та мають різні вимоги для бізнесів, найефективніше безвідходність, роздільний збір та інші практики впроваджуються там, де вже діє закон про РВВ та заборона одноразового. Сподіваємось, що й в Україні подібні впровадження стануть невдовзі більш системними та охоплять всі бізнеси! Тому що ми на шляху до Євросоюзу, та й загалом маємо думати про довкілля та ресурси!
Слідкувати за ходом проєкту та наступними публікаціями ви можете на сторінці Міжнародний досвід – Екорезиденти. Детальніше про сам проєкт.
Також більше інформації про проєкт “Екорезиденти” ви знайдете на сторінках ініціаторів проєкту ГО Mariupol Zero Waste у інстаграм та фейсбук.
*Цей матеріал створено в межах проєкту “Екорезиденти: Пригоди маріупольців за кордоном” за підтримки Zero Waste Alliance Ukraine та Break Free From Plastic.