Одноразові предмети жіночої гігієни потрапляють до сміття одразу після використання, і здебільшого, складаються з пластику. Ці товари потребують особливої уваги, адже вони складають значну частина твердих побутових відходів. Також не потрібно забувати про руйнівні економічні та соціальні наслідки, що вони можуть спричинити.
Одноразові менструальні засоби використовуються переважно цисгендерними жінками, а також трансгендерними чоловіками та небінарними особами в усьому світі. Прокладки і тампони вважаються одноразовими, коли вони не підлягають очищенню та повторному використанню принаймні кілька разів, тому що процес очищення руйнує структуру та функціональність продукту.
Завантажити звіт про одноразові засоби гігієни у PDFПрокладки
Підраховано, що більшість звичайних одноразових прокладок на 90% зроблені з пластику. Поліетилен — найпопулярніший вид пластику (поліолефіни є частиною цієї сім’ї, яка також включає LDPE, LLDPE, HDPE та PP) у поєднанні з іншими матеріалами (клеями, ароматизаторами тощо).
Як правило, звичайні одноразові прокладки складаються з різних матеріалів, які розподілені декількома шарами.
| Компоненти | Infinity, Radiant, Ultra, Maxi | Pure and Clean |
|---|---|---|
| Верхній шар. М'яка тканина, завдання якої відводити рідину від шкіри | Полініфрени зазвичай використовуються при виробництві одягу; у поєднанні з вазеліном і оксидом цинку (ці домішки входять до складу лосьйонів для шкіри) в серіях Infinity та Radiant | Поліетилен / Синтетичні волокна, аналогічні тим, що використовуються для пошиття одягу |
| Поглинаючи й шар. Шар, що абсорбує рідину та вловлює її | Абсорбуючий спінений матеріал (еластична піна) / Абсорбуюча целюлоза (використовуєтьс я з 1920-х років) з абсорбуючим гелем, віскозою або поліестером | Абсорбуюча целюлоза і суперпоглинаючи й гель, що зберігає рідину всередині |
| Нижній шар. М’який водонепроникн ий матеріал, що вловлює рідину | Полініфрен, що часто використовуються при виробництві одягу.(використовується у Radiant) | Поліпропілен та поліетилен для утримування вологи |
| Клейкі речовини | Клейкі речовини, схвалені FDA, схожі за складом на клеї для творчості | Клей для скріплення шарів між собою, а також клейка речовина для прикріплення до білизни |
| Ароматизато ри. Забезпечує запах свіжості | Присутній | Відсутній |
| Обгортка. Зберігає клейкий шар до моменту використання | Обгортка містить поліолефін, що використовується при виробництві одягу та паперу (лише в серії Maxi) | Індивідуальна упаковка з поліетилену/плівк и для захисту прокладки та зручності при транспортуванні |
| Папір на крильцях. Захищає липкий шар на крильцях перед використанням | Папір з друком | Папір, що захищає липкий шар на крильцях перед використанням |
Деякі товари менструальної гігієни містять ароматизатори, що можуть порушити баланс між хорошими та поганими бактеріями. Синтетичні ароматизатори можуть містити до 3 900 хімічних речовин (стирол, хлорметан, хлоретан, хлороформ, ацетон та інші). Деякі з них ідентифіковані як канцерогени, нейротоксини, речовини, що можуть викликати подразнення, порушення гормональної та репродуктивної системи. Хімічні речовини в цих товарах також можуть порушити кислотний баланс організму. Багато токсичних речовин виробник не зазначає на упаковці.
Тампони
Зазвичай, тампони складаються з абсорбуючих матеріалів (більше 90% тампону): віскози, бавовни, поліестеру або суміші цих волокон, найчастіше відбілених.
Поглинаючий шар переважно покритий тонким рівним шаром з нетканого матеріалу або перфорованої плівки з метою збереження внутрішніх волокон та для полегшення введення й виведення. Мотузка, що використовується для виведення тампону, зазвичай зроблена з бавовни, поліпропілену або поліетиленових волокон. Тампон знаходиться в індивідуальному пакованні з паперу або в шарі тонкої плівки (наприклад, полімерної пластмаси або целофану). Тампони іноді укомплектовані аплікатором з ламінованого паперу чи твердого пластику (поліетилену (PE) або поліпропілену (PP)).
Багато предметів одноразового використання (прокладки і тампони) та їх паковання містять пластикові та інші синтетичні матеріали (віскоза, клей, штучні ароматизатори), токсичні хімічні речовини (фталати, бісфенол-А), а також нафтохімічні добавки, які визнані такими, що забруднюють довкілля, руйнують ендокринну систему людини та можуть спричиняти хвороби серця, безпліддя і рак. Вони навіть можуть містити сліди діоксину, що утворюється під час відбілювання волокон, а також пестицидів та гербіцидів, у тому числі і гліфосату.
Обсяги споживання та утворення відходів
Абсорбуючі товари менструальної гігієни використовуються щодня на регулярній основі в усьому світі значною частиною населення.
Незважаючи на існування альтернативних багаторазових засобів, одноразові товари все ж домінують на ринку, і їхнє виробництво в Європі поступово збільшується. З графіку можна бачити, що виробництво товарів менструальної гігієни, дитячих підгузків і вологих серветок, а також аналогічних виробів з паперової маси, паперу, целюлозної вати або полотна з целюлозних волокон різко збільшилось у 2016 та 2017 роках.
Наведені обсяги не є обсягами загального виробництва цих товарів у 28 країнах ЄС, адже про більшість з цих країн немає даних (інформація або не підлягає поширенню, або визнана Євростатом як ненадійна).
Засоби менструальної гігієни
Щоб оцінити обсяг товарів менструальної гігієни, який щорічно використовується у 28 країнах ЄС, було зібрано демографічні дані про жінок репродуктивного віку, що можуть користуватися цими товарами.
Необхідно відзначити той факт, що не всі жінки мають менструацію, наприклад, через вагітність або проблеми зі здоров’ям. Також, як уже згадувалося, такими товарами користуються трансгендерні чоловіки. Проте, в аналіз були включені лише дані, отримані від біологічних жінок, зважаючи на складність обчислення відсоткових ставок іншої частини населення.
У 2017 році кількість жінок репродуктивного віку (13-49) в 28 країнах ЄС становила 118,213 млн осіб. Це приблизно 23% від загальної чисельності населення. Також це означає, що принаймні 23% населення має менструації, отже, можна припустити, що вони використовують товари жіночої гігієни на регулярній основі. Цей відсоток скоротився протягом останніх 10 років і прогнозується, що скорочення відбуватиметься і надалі через через старіння населення Європи та порівняно низькі показники народжуваності.
Оцінювання кількості товарів менструальної гігієни, які споживаються в Європі, є непростим завданням, враховуючи той факт, що використання цієї продукції різниться залежно від країни, етнічної приналежності, віку, особливостей менструального циклу та його регулярності. Також треба враховувати той факт, що певна кількість осіб користується багаторазовими засобами замість одноразових. Проте цей відсоток є дуже низьким.
Для спрощення розрахунків, було визначено, що в середньому під час одного циклу жінка використовує 32 одиниці продукції (прокладок або тампонів) і, відповідно, 416 одиниці на рік (якщо припустити, що за рік відбувається 13 менструацій). З цього виходить, що кожна жінка використовує близько 14 000 одиниць засобів менструальної гігієни за життя. Якщо конвертувати спожиті одиниці в обсяг відходів, то передбачається, що вага відходів однієї менструації становить 384 г (з урахуванням того, що кожен продукт після використання важить в середньому 12 г). Це означає, що якщо жінка має 13 менструацій за рік протягом 36 років, то вага використаних нею протягом життя одноразових тампонів і прокладок сягатиме 180 кг.
Можна обчислити, що в 28 країнах ЄС в 2017 році було використано близько 50 мільярдів одиниць одноразових засобів менструальної гігієни, а це близько 590 000 тонн відходів на рік.
Оскільки протягом останніх 10 років кількість жінок репродуктивного віку зменшилася, зменшилась і кількість відходів, що генерується у зв’язку з менструацією. Однак це не вказує на зменшення використання кількості гігієнічних засобів у розрахунку на окрему особу.
Вплив на навколишнє середовище
Як правило, товари жіночої гігієни починають шкідливо впливати на довкілля ще на етапі виробництва (включаючи транспортування товарів до точок роздрібної торгівлі та утилізацію після використання).
Етапи виробництва та споживання
Європейський регіон є основним експортером товарів жіночої гігієни, таких як прокладки. Деякі матеріали, які використовуються для виробництва цих засобів, не виробляються в межах ЄС. Їхня доставка тягне за собою негативний вплив на довкілля. Наприклад, згідно даних від виробників целюлози, 90% цього матеріалу виробляється в Північній Америці, середня відстань його транспортування до Європи становить 2000 км.
Шкода під час виготовлення пов’язана, в основному, з використанням великої кількості деревної маси, бавовни або віскози, виробництва суперпоглинаючого полімеру (SAP) та інших компонентів (поліестеру, поліетилену, поліпропілену,
клеїв, барвників).
Абсорбуючий шар одноразових прокладок зазвичай виготовляється з деревної целюлози і поліакрилату натрію. Також в них міститься прошарок поліпропілену (у деяких випадках — з додаванням ароматизаторів). Використання целюлози під час виробництва спричиняє вирубування лісів, збіднення ґрунту та виснаження природних ресурсів загалом. До того ж, використання деревообробної та іншої релевантної техніки спричиняє викиди CO2 та інших парникових газів (тому що вони працюють на викопному паливі). Виробництво деревної маси потребує величезної кількості води, а також створює додаткові відходи, які необхідно утилізовувати на місці. Крім того, целюлозу, як правило, промивають розчином відбілюючої речовини і води, щоб видалити всі залишки лігніну (як правило, за допомогою хлору або пероксиду). Потім до цього розчину додаються полімерні частини речовин на основі акрилової кислоти, такі як акрилат натрію.
Додатково до виснаження природних ресурсів (використання деревини, нафти і т.д.), потрібна величезна кількість води і енергії, щоб забезпечити процес виробництва цих засобів у Європі та світі, тому що попит на них є колосальним. Видобуток викопного палива (нафти) і транспортування сировини ще до того, як кінцевий продукт буде виготовлений, також додають негативного впливу на довкілля.
Якщо говорити про одноразові товари менструальної гігієни, то за результатами дослідження «життєвого циклу» тампонів, проведеного Королівським технологічним інститутом в Стокгольмі, найбільший вплив на глобальне потепління спричиняє обробка LDPE (поліетилену низької щільності), що використовується в аплікаторах для тампонів; у прокладках з цього пластиковмісного матеріалу складається захисна стрічка. Виготовлення саме цих компонентів і потребує найбільшої кількості енергії з викопного палива.
Використання одноразових гігієнічних засобів жінкою протягом одного року призводить до утворення 5,3 кг викидів СО2. Це означає, що середньорічне використання цих одноразових засобів менструальної гігієни в 28 країнах ЄС у кількості 46 мільярдів одиниць еквівалентне об’єму викидів CO2 у розмірі 245 000 тонн.
Утворення відходів, поводження з ними і утилізація
У 2017 р. кількість утворених твердих побутових відходів (ТПВ) в 28 країнах ЄС дорівнювала 248 653 000 тонн. Згідно зі статистикою, 7 832 000 тонн із загальної кількості утворених в 2017 році в 28 країнах ЄС відходів — це одноразові засоби менструальної гігієни, дитячі підгузки і вологі серветки (приблизно 15,3 кг на жителя), що становить 3% від загального обсягу твердих побутових відходів. Ці засоби становлять суттєву частку побутових відходів.
| Кількість відходів (тонни) | Відсоток від загальної кількості ТПВ (%) |
|
|---|---|---|
| Засоби менструальної гігієни | 590,000 | 0.2 |
| Дитячі підгузки | 6,731,000 | 2.7 |
| Вологі серветки | 511,000 | 0.2 |
| Вологі серветки | 7,832,000 | 3.1 |
В середньому, 75% відходів, що утворюються в столицях 28 країн ЄС, потрапляє до загального смітника.
Можемо підрахувати, що кількість сміття, утвореного внаслідок використання одноразових засобів менструальної гігієни, дитячих підгузків та вологих серветок, становить 4% від загального обсягу твердих відходів. В регіонах, де більша частина відходів збирається окремо та відправляється на переробку, цей відсоток може бути вищим.
Наприклад, в Дубліні і Любляні одноразові засоби менструальної гігієни, дитячі підгузки і вологі серветки становлять майже 12% загального обсягу ТПВ, тоді як в Лісабоні і Римі відсоток ближче до 3%. В муніципалітетах, що задекларували свою систему управління відходів як zero waste, ця частка може сягати 30-40%. Так, наприклад, у муніципалітеті Аржентона в Каталонії, де 88% відходів збирається роздільно та йде на переробку, частка товарів менструальної гігієни, дитячих підгузків і вологих серветок в залишковому смітті становить 30%. Хоча, якщо враховувати загальну кількість відходів, посилаючись на загальну морфологію ТПВ, то на частку товарів, що ми розглядаємо, підпадає 3,63%, як і в усій Каталонії.
Склад цих продуктів, а також наявність органічного залишку після використання робить утилізацію цих товарів економічно невигідною і технологічно складною. Таким чином, в Європі 7,8 млн тонн цих засобів, як правило, опиняється на звалищах або спалюється, що тягне за собою втрату великої кількості ресурсів та негативно впливає на довкілля.
Поводження та утилізація
Оскільки зараз переробка і використання у промисловому виробництві не є основними методами утилізації одноразових товарів менструальної гігієни, пропорції було дещо перераховано за методикою Корделли у його дослідженні від 2015 року. Відповідно до нього, із загального об’єму використаних одноразових товарів менструальної гігієни, дитячих підгузків та вологих серветок в 28 країнах ЄС 87,4% потрапляє на звалища і 12,6% спалюється.
Така велика кількість одноразових гігієнічних засобів на звалищах потребує використання значної площі. Для розкладання цих засобів потрібно близько 500 років.
Крім того, розкладання органічної речовини може призводити до забруднення ґрунту і ґрунтових вод. Під час розпадання також виділяється звалищний газ метан і СО2, що підсилюють зміни клімату. Найгіршою є ситуація, коли ці продукти потрапляють безпосередньо у водойми та природні зони. Токсичні хімічні речовини та добавки, що є у складі цих продуктів, у водному середовищі можуть вивільнюватись і потрапляти у довкілля.
Насамкінець, під час спалювання пластику та інших складників, що містяться у цих засобах, у повітря виділяються небезпечні речовини (важкі метали, стійкі органічні забруднювачі та небезпечні токсини). Залишковий попіл та
супутнє до його захоронення забруднення негативно впливають на здоров’я населення та виробництво продуктів харчування.
Спалювання побутових відходів спричиняє викиди парникових газів (CO2, N2О, NOх, NH3 і органічного вуглецю).
Відходи в каналізаціях та морях
Одноразові товари жіночої гігієни і вологі серветки — засоби, що входять в десятку одноразових предметів, що найчастіше зустрічаються в морях ЄС. За результатами досліджень Європейської комісії, одноразові товари жіночої гігієни і вологі серветки входять в першу п’ятірку найбільш популярних одноразових пластиковмісних товарів. 86% сміття на пляжах Європи складають саме ці 10 видів пластиковмісних товарів.
Простежити шлях та вирахувати походження одиниці сміття в морі доволі складно, однак відомо, що засоби менструальної гігієни часто змивають в унітаз (через брак розуміння, почуття сорому або неправдиву інформацію на товарах). Ці відходи потрапляють в морське середовище через систему стічних вод. Споживачі часто думають, що такі продукти розкладаються (як наприклад, туалетний папір), проте вони завдають істотної шкоди і системам каналізації, і навколишньому середовищу.
Одноразові товари жіночої гігієни після змивання в унітаз можуть застрягати в трубах і накопичуватись. У воді такі предмети збільшуються в розмірах, обростають органічними рештками, що потрапляють в каналізацію, а також разом з іншими засобами, що помилково потрапляють до унітазу, скупчуються та забивають труби і насоси.
Одноразові товари жіночої гігієни, що потрапляють в стічні води, вловлюються фільтрами лише частково. Частина волокон все ж потрапляє в навколишнє середовище. Зокрема. під час штормів, коли рівень води є достатньо високим, дощова вода потрапляє в систему комбінованих каналізаційних колекторів (більшість європейських міст мають таку каналізаційну систему, куди зливається і дощова вода, і стічні води), а це спричиняє підняття рівня води та витікання її назовні разом із відходами. Таким чином, сміття потрапляє до водойм. Сміття з каналізації складає близько 6,2% від загального сміття на пляжах Великобританії.
Негативні наслідки, спричинені пластиковмісними відходами, — потрапляння токсичних хімічних речовин у воду, а також естетичні та матеріальні збитки. Найбільшу шкоду пластикове сміття наносить живим організмам, змінюючи їхнє природнє середовище, впливаючи на їхню здатність рухатись, розмножуватись, знаходити і перетравлювати їжу та тікати від хижаків. Вагомою проблемою є і потрапляння мікропластику до травної системи живих організмів, у тому числі, дрібних тварин, що є важливою частиною харчового ланцюжка.
Як правило, пластиковмісне сміття містить токсичні хімічні добавки, такі як фталати і парабени, що потрапляють у воду або поглинаються мікроорганізмами, а тому стають частиною харчового ланцюга. Крім того, скупчення пластиковмісного сміття сприяє накопиченню таких забруднюючих речовин, як поліхлоровані біфеніли (ПХБ), діхлордіфенілдіхлоретілени (DDE) і нонілфенол, що також стають частиною харчового ланцюга, коли тварина поїдає пластик, і, як результат, можуть потрапити в людський організм. Деякі з цих елементів сприяють поширенню інвазивних істот та мікроорганізмів. Так, наприклад, пластикові відходи можуть сприяти збільшенню кількості патогенних організмів у воді, що спричиняє розповсюдження різноманітних хвороб у океанах.
Ліквідація наслідків, спричинених цими одноразовими предметами при потраплянні до каналізації, а також управління цими відходами, вимагають високих витрат від державних установ і споживачів.
Економічні втрати для органів місцевого самоврядування
Управління відходами
Для ґрунтовного дослідження витрат з управліня відходами в Європі даних недостатньо, або вони є застарілими. Крім того, існує велике розмаїття методів управління відходами, які різняться серед країн ЄС, а тому їх аналіз повинен
відбуватися із урахуванням місцевих особливостей. Все це значно ускладнює проведення аналізу екологічних та економічних наслідків використання засобів менструальної гігієни, дитячих підгузків і вологих серветок.
Як вже зазначалося, ці продукти збираються разом із залишковими твердими побутовими відходами. Найбільш вичерпний аналіз витрат на управління відходами в Європі був опублікований у 2002 році, він проводився на кошти, виділені Європейською Комісією. Хоча його результати можна вважати застарілими для країн, які дотримуються Директиви ЄС 99/31 (що визначає обов’язковою попередню обробку відходів перед захороненням), в дослідженні враховано найвищі показники вартості поводження з відходами згідно умов нової Директиви про поводження з відходами.
Вартість управління відходами в країні залежить від багатьох факторів: системи збору (наземні та підземні контейнери або автоматична система збору), частоти збору відходів, кількості відходів, що збираються для вторинної
переробки, окремий збір органічних відходів, а також технологічність обладнання, поряд з іншими факторами.
Наприклад, низькі витрати (на тонну відходів) в Фінляндії можна пояснити тим, що в цій країні купівля та обслуговування контейнерів відбуваються за рахунок домогосподарств. В Данії і Нідерландах вартість управління відходами висока через те, що багато фракцій відходів збирається окремо для вторинної переробки, що дозволяє значно знизити долю залишкових твердих побутових відходів.
Транспортні витрати, за виключенням витрат на повернення техніки в депо, не включені до обрахунків. Крім того, важливо відзначити, що у випадку великих відстаней між місцем збору та місцем захоронення відходів (як це часто буває зі звалищами) вартість збору буде вищою, ніж там, де ці відстані менші.
З огляду на те, що одноразові засоби менструальної гігієни, дитячі підгузки та вологі серветки становлять велику частку від загального обсягу залишкових відходів (від 2,9% до 12,4% в залежності від регіону), логічно припустити, що вартість управління такими відходами є достатньо високою. Вона варіюється від € 1 на жителя на рік в таких регіонах, як Греція та Італія, і до € 10, наприклад, в Ірландії.
Варто зважати і на витрати для остаточної обробки цього потоку відходів: спалювання, захоронення на полігонах і механіко-біологічна обробка. Однак, ми не знайшли досліджень аналізу витрат на механіко-біологічну
обробку на загальноєвропейському рівні. Крім того, у вартість спалювання та захоронення відходів входять податки (податок, що стягується державним органом з утилізації відходів) та кошти на поводження з відходами (кошти, що
стягуються компанією-управителькою полігону для надання цього сервісу), які також мають бути включені в аналіз.
Більшість країн ЄС збирають податки за захоронення відходів, які не є небезпечними, на полігонах. Рівень оподаткування коливається від 3 € за тонну у Литві (2017 р.) до € 87 за тонну у Австрії і € 93 за тонну у Великобританії (2016 р.).
Загальна вартість захоронення однієї тонни побутових відходів у країнах ЄС (податок плюс плата компанії-перевізнику) коливається від 17,50 € (Литва) до 155,5 € (Швеція).
Стосовно витрат на спалювання, ця цифра також відрізняється. Наприклад, 8 € за тонну в Австрії і 52 € за тонну в Данії. Загальна вартість спалювання (податок плюс плата компанії-перевізнику) однієї тонни побутових відходів в ЄС коливається від 46 € в Чехії до 174 € в Німеччині.
В Іспанії немає національного податку, проте в Каталонії він був впроваджений у 2010 році і в 2017 році становив 14,5 € за тонну. У Франції, починаючи з 2015 року, існує податок в розмірі 15 € за тонну, проте існують значні пільги для сміттєспалювальних заводів (на фільтри повітря, на отримання енергії тощо), отже фактичні витрати є меншими — близько 3 € за тонну сміття.
Найближчими роками планується збільшити розмір податку, щоб стимулювати населення продукувати менше відходів. У Франції, на відміну від інших регіонів Європи, таких як Каталонія, гроші, зібрані від податків, йдуть безпосередньо в
загальний бюджет держави і не передаються до місцевих органів самоврядування для заохочення попередження утворення відходів чи їх переробки.
Вартість витрат, пов’язаних з поводженням із відходами засобів менструальної гігієни, у трьох європейських країнах наведені в таблиці 11. Витрати на механічно-біологічну обробку не включені через відсутність даних. На підставі даних про поводження з відходами, ми припустили, що у цих країнах ситуація з відходами наступна (зважаючи на те, що переробці та повторному використанню не надають першочергового значення):
- Бельгія — 27,7% захоронюється і 72,3% спалюється.
- Чехія — 77,2% захоронюється і 22,83% спалюється.
- Німеччина — 59,2% захоронюється і 40,8% спалюється.
Кошти, що витрачаються на остаточну обробку (спалювання відходів та захоронення) одноразових засобів менструальної гігієни, дитячих підгузків і вологих серветок можуть варіюватися від 0,6 € на жителя на рік (Чехія) до 2,2 € на жителя на рік (Німеччина).
Взявши до уваги витрати на збирання і обробку, управління відходами засобів одноразового використання може коштувати кожному жителю близько € 3 – 5 на рік (у Бельгії і Німеччині). В таких країнах, як Ірландія, витрати можуть перевищувати € 10 на одного жителя на рік.
Морське сміття та пов’язані з ним витрати
Одноразові товари жіночої гігієни і вологі серветки — продукти, що входять у десятку одноразових предметів, що найчастіше зустрічаються в морях ЄС.
Економічні витрати, пов’язані з утилізацією морського сміття, можна розділити на три великі групи:
- Фактичні економічні витрати (на прибирання пляжів, лікування населення у зв’язку з впливом на здоров’я людини і т.д.).
- Економічні витрати, викликані втратами на виробництві (в рибній промисловості у зв’язку зі скороченням чисельності кількості риби або її непридатності, втрати доходів у галузі туризму і т.д.).
- Економічні витрати, пов’язані з якістю життя (вплив на здоров’я людини, втрата естетичних та культурних цінностей і т.д.).
Чистота пляжів, туризм та рекреаційна діяльність
Прибережні райони повинні витрачати великі кошти на благоустрій прибережних територій, тобто очистку пляжів. Ці витрати включають в себе:
- збір;
- транспортування;
- управління;
- утилізацію відходів;
- адміністративні витрати, пов’язані з послугами прибирання.
Для більшості прибережних районів прибирання пляжів на регулярній основі може бути пов’язане зі значними витратами. Наприклад, підраховано, що в Сполученому Королівстві вартість прибирання морського сміття на пляжах прибережних районів становить до € 18 млн на рік, що становить € 146000,57 в розрахунку на один муніципалітет. Оскільки 6,2% сміття на пляжах Великобританії становлять вологі серветки, товари жіночої гігієни та інші суміжні фракції відходів, вартість прибирання цих продуктів з пляжів оцінюється приблизно в 1,1 млн на рік для країни.
Підраховано, що середня вартість видалення відходів з пляжів коливається від €7000 до € 7300 за км щороку. Але ця сума може бути більшою у густозаселених прибережних районах, а також у великих туристичних приморських містах, які потребують більш ретельних заходів з прибирання. Наприклад, в різних іспанських містах витрати на очищення пляжу істотно відрізняються: € 38,190 ~ € 87,500 в рік на км.
Видалення сміття, що плаває, з поверхні моря також тягне за собою великі витрати. Наприклад, уряд Балеарських островів витрачає € 1 млн на рік на видалення такого сміття. З огляду на те, що 5% цього сміття в Середземному морі складають одноразові товари жіночої гігієни, вологі серветки та дитячі підгузки, можна вважати, що видалення цих продуктів з поверхні моря коштує уряду Балеарських островів приблизно € 50 000 щороку.
Наслідки засмічення водного середовища особливо помітні у районах, де пляжний відпочинок складає велику частину місцевої економіки. Деякі дослідження показують, що наявність морського сміття може призвести до зменшення числа відвідувачів, що призводить до зниження доходів у місцеву інфраструктуру (зменшується зайнятість готелів та рівень користування розважальними послугами на узбережжях).
Досить проблематично вирахувати, скільки конкретно витрачається коштів на управління відходами від одноразових товарів жіночої гігієни. Даних про економічні витрати на видалення морського сміття з пляжів і водної поверхні у всіх Європейських країнах немає у відритому доступі, а ті дані про вартість поводження з відходами, які нам вдалося знайти, не розділяють відходи за фракціями та не аналізують окремо.
Морський транспорт і галузь риболовлі
Морське сміття також створює перепони для економічної діяльності. В портах, на причалах і морських станціях задля уникнення матеріальних втрат в результаті потрапляння сміття до стерна, гвинтів та насосних клапанів, доводиться витрачати додаткові кошти на видалення відходів з водної поверхні.
У Сполученому Королівстві ці витрати можуть скласти 2400000 € в рік — до €8000 на один порт щорічно. А для портів в Іспанії, за оцінками, витрати в 7 разів вищі.
Також галузі риболовлі та аквакультури переживають певні наслідки, пов’язані з необхідністю ремонту або заміни обладнання та риболовного спорядження (пропелери, рулі, труби тощо), що пошкоджуються при контакті з морськими відходами. Вони також втрачають дохід через скорочення уловів.
Ці галузі також несуть непрямі економічні втрати, пов’язані зі зменшенням кількості риби і молюсків, або через падіння якості риби (через потрапляння у воду різних забруднювачів, наприклад СОЗ). Знову ж таки, вирахувати такі витрати в контексті використання одноразових гігієнічних продуктів дуже важко.
Забруднення води через морське сміття може також призвести до виникнення серйозних проблем, таких як підвищення кількості бактерій (наприклад, E.coli) і вірусне зараження прибережних вод. Споживання або контакт із забрудненою водою може збільшити ризик зараження гепатитом, холерою, черевним тифом, діареєю, бактеріальною дизентерією і шкірними висипами.
Витрати, пов’язані з видаленням сміття зі стічних вод
Вологі серветки, одноразові товари жіночої гігієни і інше сміття, що потрапляє до мережі стічних вод, викликає суттєве пошкодження каналізаційних мереж.
Деякі з наслідків змиву таких продуктів в унітазі включають в себе:
- блокування труб (спричиняє проблеми водовідведення);
- засмічення екранів насосних станцій;
- засмічення насосів;
- поламка електронних датчиків (створюючи ефект доміно для насосних станцій, що ведуть до каналізаційних розливів).
Такі порушення вимагають більш частого та складнішого технічного обслуговування об’єктів. Через те, що вологі серветки і інші відходи забивають труби, потрібно передчасно змінювати насоси і інше обладнання.
Підраховано, ремонт техніки та утилізація відходів стічних сміття коштує Європейському Союзові від € 500 – € 1000. мільйонів на рік. Ця вартість поділяється між усіма споживачам в рахунках на воду.
Тільки для Великобританії, витрати на ремонт труб оцінюється в £ 100 млн (113 млн євро) на рік, у багатьох країнах ситуація така ж.
Каталонське агентство водних ресурсів, наприклад, підрахувало, що для міста з 200.000 жителів неправильне поводження з вологими серветками та іншим подібним сміттям генерує в середньому щорічні додаткові витрати у розмірі € 150,000. Дані, представлені в Національному екологічному конгресі (КОНАМА-2012) та іспанській асоціації водопостачання та каналізації, показали, що ця ситуація призводить до збільшення вартості обслуговування систем каналізації на 18%.
Багаторазові засоби менструальної гігієни
Багаторазові і нетоксичні альтернативи одноразовим засобам жіночої гігієни існують. Цей розділ присвячений перевагам, пов’язаним із використанням багаторазових аналогів (для навколишнього середовища, здоров’я населення, бюджету муніципалітетів та споживачів).
Засоби менструальної гігієни
Хоча існує велика кількість багаторазових засобів, які можуть замінити одноразові товари жіночої гігієни, кількість людей, які знають про їхні переваги та використовують їх на регулярній основі, залишається меншістю. Проте в останнє десятиліття такі продукти стають все більш популярними і поступово збільшують свою частку на ринку.
Практика «вільної кровотечі» (практика менструації без блокування або збору менструальних виділень) також була предметом дискусій, допомагаючи привернути увагу до ситуації в цілому. Вибір індивідуальних гігієнічних засобів диктується багатьма факторами: думкою оточуючих, культурним підходом, стратегіями просування засобів, станом здоров’я та вартістю цих засобів. Екологічний аспект також є важливим фактором при виборі багаторазових засобів.
Багаторазові засоби жіночої гігієни:
- менструальні чаші;
- багаторазові прокладки;
- аплікатори для тампонів;
- менструальна нижня білизна.
Багаторазові менструальні чаші
Гнучка чаша, призначена для використання всередині піхви для збору менструальної крові. Чаша збирає менструальну кров, а не поглинає її, як це роблять тампони або прокладки. Вона має дзвоникоподібну конструкцію для зручного введення і видалення. Вміст чаші легко вилити, її можна промити та використовувати повторно стільки разів, скільки необхідно.
Менструальні чаші, як правило, зроблені з гнучкого медичного силікону, хоча латекс і термопластичний еластомер також можуть входити до їхнього складу. Згідно з інформацією, отриманою від різних виробників, строк служби багаторазової менструальної чаші може сягати десяти років.
Багаторазова тканинна прокладка
Таку носять на нижній білизні, щоб запобігти потраплянню менструальної рідини на одяг. Використовуються за тим же принципом, що й одноразові прокладки, тільки замість того, щоб викидати після використання, їх перуть, сушать і потім повторно використовують. Як правило, вони виготовлені з декількох шарів тканин, що гарно поглинає (наприклад, з бавовни або конопель).
Тканинні прокладки зазвичай «дихають» краще, ніж одноразові аналоги, тому що вони зроблені не з пластику (хоча деякі шари такої прокладки можуть мати водонепроникну дихаючу підкладку). Така прокладка може служити від одного до п’яти років.
Менструальна нижня білизна
Таку білизну, як правило, виготовляють з різних тканин. Зазвичай вона складається з шарів бавовни і водонепроникного матеріалу. Область, що знаходиться в безпосередньому контакті з вульвою, як правило, зроблена з бавовни. Нижній шар — абсорбуюча, водонепроника і антибактераільна тканини. Зовнішній шар може бути виготовлений з нейлону або еластану для запобігання протіканню. Така нижня білизна багаторазова, її можна прати. Строк користування сягає трьох років.
Доступність багаторазових засобів менструальної гігієни в Європі
Менструальні чаші і тканинні прокладки є найбільш популярними багаторазовими засобами менструальної гігієни в Європі. Їх можна легко придбати в інтернет-магазинах в багатьох європейських країнах. Крім того, такі товари можна знайти в деяких деяких аптеках, супермаркетах і місцевих магазинчиках (хоча їх наявність залежить від країни). Наприклад, в Болгарії дуже важко знайти менструальні чаші і багаторазові прокладки в аптеках і маркетах, в той час як в Угорщині ці продукти можна придбати всюди.
| Локальні магазини | Ринки | Аптеки | Супермаркети | Онлайн- магазини |
|
|---|---|---|---|---|---|
| Іспанія (Каталонія) | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| Португалія | 3 | 2 | 3 | 2 | 1 |
| Естонія | 2 | 3 | 1 | 2 | 1 |
| Нідерланди | 2 | 3 | 2 | 2 | 1 |
| Угорщина | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| Латвія | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 |
| Болгарія | 3 | 2 | 3 | 3 | 2 |
| Австрія | 2 | 2 | 3 | 2 | 1 |
| Чехія | 3 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| Італія | 3 | 3 | 2 | 3 | 1 |
| Швейцарія | 3 | 2 | 1 | 2 | 1 |
| Великобританія | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 |
| Бельгія | 2 | 1 | 3 | 3 | 1 |
| Словаччина | 3 | 1 | 3 | 3 | 2 |
| Словенія | 3 | 1 | 2 | 2 | 1 |
| Болгарія | 3 | 2 | 3 | 3 | 1 |
| Франція | 3 | 2 | 3 | 3 | 1 |
| Данія | 2 | 3 | 1 | 2 | 1 |
| Польща | 3 | 2 | 2 | 3 | 1 |
Тенденції на ринку багаторазових засобів менструальної гігієни
Найближчими роками очікується збільшення обсягу продажів менструальних чаш близько на 4,6% (у період з 2017 до 2023 р). Однак в таких країнах, як Великобританія, де популярність цих продуктів зростає, багаторазові аналоги вже становлять 5% товарів жіночої гігієни. Деякі виробники повідомили, що продажі протягом останніх 10 років значно зросли.
Обсяг продажів двох основних виробників менструальних чаш в Європі становив близько 250 000 одиниць загалом в 2018 році. Оцінити обсяг продажів тканинних прокладок в Європі набагато складніше, адже такі товари зазвичай виробляються невеликими компаніями або місцевими майстринями. У 2018 році три європейські виробники продали разом близько 60000 одиниць таких товарів.
Причини зростаючої популярності виробів багаторазового використання, ймовірно, пов’язані з економією та зростанням рівня екологічної свідомості. Зростання доступності таких товарів, а також їхнє позіціонування як нетоксичних та не шкідливих для здоров’я замінників, також збільшило число прихильників багаторазової продукції.
Збільшення числа запитів у пошуку Google про товари багаторазового використання свідчить про їх зростаючу популярність. Серед таких продуктів найбільш популярним є менструальна чаша. Кількість пошукових запитів на тему «менструальна чаша» протягом останніх п’яти років збільшилась в чотири рази.
Одноразові та багаторазові засоби
Існує багато екологічних та економічних переваг від використання багаторазових товарів жіночої гігієни. Тим не менш, важливо підкреслити, що багаторазові аналоги підходять не кожній людині та не для кожної ситуації. Наприклад, є бездомні люди та біженці, які живуть в місцях без постійного доступу до окремих туалетів або води та не мають можливості прати та сушити багаторазові гігієнічні засоби. Крім того, менструація у багатьох суспільствах залишається табуйованою темою, тож далеко не кожна людина зможе в таких умовах вільно користуватись багаторазовими засобами жіночої гігієни та, наприклад, мити менструальну чашу в громадській вбиральні.
Слід визнати, що споживачі мають право вибирати ті товари, які є для них більш комфортними та найкраще задовольняють їхні потреби. Це дослідження має на меті підвищити інформованість населення про існування альтернатив одноразової продукції, щоб дати споживачам можливість вільного вибору.
Екологічні переваги
Хоча виробництво будь-якого продукту впливає на навколишнє середовище, багаторазові товари жіночої гігієни наносять значно меншу шкоду через можливість повторного використання. Наприклад, менструальна чаша у порівнянні з одноразовими засобами протягом року спричиняє наймешне абіотичних факторів, що впливають на довкілля.
На основі оцінки життєвого циклу різних товарів жіночої гігієни можна розрахувати, що багаторазова менструальна чаша створює лише 0.04 кг CO2 протягом одного року, а кількість тампонів, яку використає жінка за рік, створює 5.26 кг CO2. Якщо врахувати, що такою чашею можна користуватись протягом п’яти років, це означає, що використання менструальної чаші допомагає уникнути утворення викидів у кількості на 26.1 кг CO2 за 5 років (5.22 кг щорічно).
Багаторазові товари жіночої гігієни є переважно нетоксичними. В основному в складі менструальної чаші немає барвників, бісфенолу, токсинів, пестицидів і відбілювачів. Їхнє використання безпечне, а ефективність з точки зору захисту від протікань є не меншою, ніж в одноразових засобів. Проте слід підкреслити, що не всі чашки виконані з одних і тих же матеріалів, і в деяких випадках встановити точний склад товару складно.
Попередження утворення відходів
Користування менструальною чашею дозволяє зменшити генерування відходів, що не підлягають переробці, у кількості 5 кг на особу на рік — тобто, на 99%.
Якби 20% жінок почали користуватися менструальною чашею, то кількість відходів від засобів жіночої гігієни можна було б зменшити майже на 100 000 тонн на рік — з 590 000 тон до 490 000 тон. Крім того, використання багаторазових продуктів запобігає утворенню морського сміття, оскільки такі товари навряд чи будуть змиті в унітаз або залишені в природі.
Економічні заощадження для споживачів
Ціна одноразових засобів менструальної гігієни значно варіюється в залежності від країни. За даними опитування, проведеного за допомогою екоорганізацій в різних країнах, ціна стандартної прокладки одноразового використання в ЄС коливається в межах €0.05 – €0.15 , а ціна тампона — €0.05 – €0.30 за одиницю.
Якщо, в середньому, жінка використовує 416 одиниць на рік (одноразові прокладки або тампони), це буде означати, що на це витрачається € 21 – € 125 на рік. Відповідно, за життя витрачається € 749 – € 4493. Вартість товарів жіночої гігієни може бути більшою для жінок з рясними виділеннями. Хоча вартість засобів жіночої гігієни у порівнянні з іншими витратами здається невеликою, за декілька років ця кількість буде доволі значною.
Користування багаторазовими аналогами замість одноразових засобів дозволяє заощадити суттєву суму грошей. Наприклад, ціна менструальної чаші в Європі коливається від €15 до €30 в залежності від країни та виробника. Якщо строк служби менструальної чаші становить в середньому п’ять років, то жінці за все життя потрібно буде сім таких чаш. Таким чином, вона витратить € 105-€210 за весь час, або €3 – €6 в рік. Для жінок з низьким рівнем доходів може бути складно одразу заплатити повну вартість чаші, проте така покупка призведе до щорічної економії від € 18 до € 119, тоді як економія за весь період менструацій може досягти € 4400.
ВИСНОВКИ
Пошук даних, пов’язаних з ринком одноразових та багаторазових товарів жіночої гігієни та з вартістю поводженням з відходами, що утворюються від їх використання, дуже ускладнений. Отже, варто проводити подальші дослідження, що базуються на реальних об’ємах проданої в Європі продукції (а не на оцінках, заснованих на нормах споживання), з урахуванням більш актуальних даних про вартість робіт з управління відходами в країнах ЄС.
Обсяги споживання та утворення відходів
Одноразові товари жіночої гігієни потрапляють до сміття одразу після використання. В основному вони зроблені з пластику, і через це несуть серйозні негативні екологічні, економічні і соціальні наслідки. Проте вони й досі широко розповсюджені та активно просуваються, а їхня доля на ринку, за прогнозами, в найближчі роки буде зростати.
За розрахунками, в 2017 році в 28 країнах ЄС було використано понад 49 мільярдів одиниць засобів менструальної гігієни, що означає близько 590 000 тонн відходів на рік. Одна жінка протягом життя генерує більше 180 кг сміття, що складається з одноразових тампонів і прокладок.
Вплив на економіку та довкілля
Одноразові засоби менструальної гігієни призводять до серйозних екологічних наслідків протягом усього життєвого циклу, починаючи з фази виробництва до кінця терміну експлуатації. Негативний вплив на етапі виробництва полягає в тому, що для виготовлення даних товарів потрібно багато деревної целюлози, бавовни, віскози, супер-абсорбуючого полімеру (SAP) та інших компонентів, таких як поліефір, поліетилен, поліпропілен, клеї і барвники. Під час виробництва витрачається величезна кількість води та енергії.
Було підраховано, що з використанням одноразових дитячих підгузків та жіночих гігієнічних засобів в 28 країнах-членах ЄС пов’язано виділення 3,3 млн тон і 245 000 тон вуглекислого газу на рік відповідно.
Кількість відходів від одноразових товарів жіночої гігієни, підгузків та вологих серветок становить 7 832 000 тонн (приблизно 15,3 кг на жителя на рік) в країнах ЄС. Ця кількість відходів становить 3% загальної кількості твердих побутових відходів та 4% від загального обсягу залишкових комунальних відходів. Цифра варіюється в залежності від особливостей організації роздільного збору і може сягати 30-40% в регіонах, що адаптують принципи zero waste.
Змішаний склад відходів та наявність органічного залишку після використання роблять переробку таких відходів складною, дорогою та невигідною. Саме тому в Європі ці предмети зазвичай потрапляють на сміттєзвалища (87%) або спалюються (13%), що призводить до марнування ресурсів, а також негативного впливу на навколишнє середовище (високі показники зайнятості землі, забруднення ґрунту та ґрунтових вод, викиди парникових газів тощо).
Незважаючи на те, що дуже важко проаналізувати витрати, пов’язані з управлінням відходами в європейських країнах, ми вирахували, що вони становлять від € 3 до € 5 на одного жителя в рік в Бельгії і Німеччині, та перевищує €10 в Ірландії. Витрати можуть відрізнятися від країни до країни та залежать від системи збору відходів, частота вивезення, організації збору вторсировини, податків на спалювання або захоронення відходів тощо.
Часто після використання в туалеті одноразові засоби менструальної гігієни змиваються в унітаз та потрапляють у водойми через систему скидання стічних вод, що призводить до тяжких екологічних та економічних наслідків. Товари жіночої гігієни і вологі серветки є одними з найбільш поширених видів сміття, що зустрічається в морях та океанах. Під час розкладання у воду потрапляє значна кількість мікропластику та небезпечні хімічні речовини.
Згідно оцінок, вартість ліквідації засорів в каналізації внаслідок потрапляння туди одноразових гігієнічних засобів в країнах ЄС-28 становить між €500 та €1000 мільйонів на рік. Для муніципалітетів у прибережних районах до цього варто додати вартість прибирання цих відходів з пляжів. Лише в Великобританії щорічна вартість такого прибирання оцінюється в €1,5 млн. Виловлювання такого сміття з прибережних вод також обходиться дорого (влада Балеарійських островів витрачає на це €50,000 на рік). Поза сумнівами, використання одноразових гігієнічних засобів спричиняє значні витрати для ЄС, проте оцінити точні суми дуже важко.
Переваги використання багаторазових засобів гігієни
Хоча останнім часом багаторазові жіночі прокладки стали більш популярними, відсоток людей, які користуються ними, і досі лишається мізерним. Менструальні чаші і багаторазові прокладки можна придбати в інтернет-магазинах в багатьох регіонах Європи. Також їх можна знайти в деяких аптеках, супермаркетах, хоча наявність там даних продуктів залежить від країни.
Головною перевагою використання багаторазових товарів у порівнянні з одноразовими є безвідходність. Так, використання менструальної чаші знизить кількість відходів від одноразових аналогів на 99% (це 5 кг відходів на рік). Якби 20% жінок почали користуватися менструальною чашею замість прокладок чи тампонів, то кількість відходів можна було б зменшити майже на 100 000 тонн на рік.
Використання багаторазових товарів — суттєва економія для споживачів. Використовуючи менструальну чашу замість тампонів одноразового використання або прокладок, можна заощадити від € 18 до € 119 на рік та до €4400 за життя.
Використання багаторазових товарів заощадить багато коштів місцевим бюджетам, оскільки буде скорочено об’єми відходів, що генеруються, а відповідно, скоротиться частота і вартість управління відходами. Також зменшиться кількість сміття, що потрапляє до прибережних вод та на пляжі, а разом з нею — і необхідність в прибиранні та виділенні коштів на таке прибирання.