English
26 жовтня відбулась конференція «Запровадження принципу розширеної відповідальності виробника в Україні – Паковання», яку орагнізувала Асоціація «РЕКОПАК».
Софія Сидоренко, голова ГС «Український Альянс Нуль вІдходів» взяла участь у конференції в якості спікерки та висвітлила тематику вимог до паковання, які чекають на Україну згідно прийнятої 24 квітня 2024 Packeging and Packeging Waste Regulation.
Про що йдеться в Регулюванні:
⚡️Одноразове паковання, яке буде заборонене до 2030 року:
- одноразове пластикове паковання для фруктів та овочів, для їжі в приміщенні та у вигляді одноразових порцій приправ (пакетики з цукром та кетчупом);
- пластикова термоузбіжна плівка навколо згрупованих продуктів;
- мініатюрні готельні туалетні приналежності (міні пляшечки для шампуню тощо);
- пластикова термозбіжна плівка навколо валіз в аеропортах, а також полістирольна крихта в якості наповнювача.
⚡️Композитне паковання:
В Регламенті надано нове визначення композитного паковання з порогом 5%. Це велика лазівка, оскільки вона фактично дозволяє пластику перестати бути пластиком, якщо він містить більше 5% іншого матеріалу, і таким чином уникнути обмежень.
⚡️Цілі щодо повторного використання та поповнення:
У Регламенті з’явилися нові цілі щодо повторного використання транспортного паковання та напоїв, а також нове зобов’язання HORECA приймати власну тару (горнятко/ланчбокс) клієнтів для їжі та напоїв на винос (принцип “bring your own”). Це повинно бути не дорожче і на не менш вигідних умовах, ніж одноразове паковання.
Також з 2028 року HORECA зобов’язується пропонувати клієнтам можливість отримати їжу/напої на винос у багаторазовому пакованні.
⚡️Регламент встановив нові, суворіші правила для зменшення (мінімізації) надмірного паковання:
Коефіцієнт порожнього простору 50%, узгоджений для електронної комерції, згрупованого та транспортного паковнаня. Це означає, що буде встановлено обмеження на розмір коробки, в якій надходять ваші онлайн покупки.
⚡️Регламент встановив вимоги до сталого розвитку:
Жорсткіші правила щодо речовин у пакуванні. Регламент включає:
- заборону на використання PFAS у пакованні, що контактує з харчовими продуктами, приблизно з середини 2026 року (через 18 місяців після набуття чинності). PFAS – це так звані “вічні хімікати”, які широко використовуються в паперовому пакованні, що контактує з харчовими продуктами.
- вказується на небезпеку BPA (бісфенол А) та очікується, що він буде заборонений у пакуванні, що контактує з харчовими продуктами, до 2024 року в рамках поточної процедури регулювання пакувальних матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.
- можливість для Комісії накладати додаткові обмеження на речовини, що викликають занепокоєння в пакованні та які становлять неприйнятний ризик для здоров’я людини (а не лише тоді, коли вони створюють труднощі для переробки/повторного використання).
⚡️До 2030 року паковання має бути на 70% придатною для переробки, до 2038 року – на 80%:
Цілі з переробки не змінені, але є можливість відтермінування на 5 років. Повна придатність до переробки до 2030 року та відповідність критеріям дизайну для переробки / до 2035 року переробка в масштабах, перехід від A-D замість A-E у пропозиції ЄК.
⚡️Встановлені цільові показники вмісту переробленої сировини для пластикового паковання:
Відповідно до вимоги виробники повинні будуть включати мінімальну кількість переробленої пластикової сировини у своє пластикове паковання.
- До 2030 року: 30% пластикових пляшок для напоїв (ПЕТ), 10% чутливого до дотику пластикового паковання та 35% іншого пластикового паковання повинні бути виготовлені з переробленого пластику.
- До 2040 року: 65% пластикових пляшок для напоїв (ПЕТ), 25% пластикового паковання, чутливого до дотику, та 65% іншого пластикового паковання повинні бути виготовлені з переробленого пластику.
⚡️Депозитно-поворотна схема(DRS):
- Держави-члени повинні створити системи збору та повернення пластикових пляшок і металевих бляшанок для переробки.
- До 2029 року держави-члени повинні будуть створити системи збору та повернення пластикових пляшок і металевих бляшанок, за винятком випадків, коли їм вдасться окремо зібрати 90% такого паковання в інший спосіб. Для того, щоб отримати право на цей виняток, держава-член повинна мати рівень роздільного збору 80% у 2026 році та подати план з конкретними діями, що показує, як вона досягне цільового показника 90% до 2029 року. (Очікується, що Франція, Італія, Бельгія та Іспанія матимуть право на це звільнення).
- Існуючі системи депозитів та повернення коштів не потребуватимуть змін: у той час як новостворені системи виплати вкладів та повернення депозитів повинні відповідати переліку критеріїв для забезпечення максимальної прозорості, справедливості та ефективності, існуючі системи не повинні відповідати цим критеріям, якщо вони не досягають цільового показника збору в 90%.
- Держави-члени повинні прагнути до того, щоб заставу за пляшки/банки, придбані в іншій державі-члені, можна було здати на їхній території, що є важливим моментом для деяких прикордонних регіонів (наприклад, дансько-німецького кордону). Положення про перегляд дозволить оцінити, як ще більше покращити сумісність транскордонних систем депонування та повернення.
Про депозитно-поворотну систему та як вона вже працює в Україні (на жаль, наразі без належного законодавчого підґрунтя) запрошуємо вас читати у нашому дослідженні “Оборотна пляшка: минуле чи майбутнє?”.
Україна, як кандидат на вступ до Європейського Союзу буде зобов’язана виконувати ці вимоги і лише від нас залежить, будемо ми виконувати ці вимоги раніше, чи пізніше. Практика показує, що сподіватись суто на переробку немає сенсу, ми мусимо змінювати дизайн системи таким чином, аби на виході утоврювалось все менше одноразового та надмірного паковання. Тримаючись цієї стратегії вже за декілька років ми можемо побачити значні результати щодо зменшення кількості відходів та забрудення.