Компостування у містах

Компостування у дитячих садках Луцька

Ще до повномасштабного вторгнення росії начальник відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак ініціювала і частково запровадила систематичне компостування органічних відходів в дитячих садках міста. Цьогоріч пані Оксана планувала залучити до проєкту всі дошкільні заклади Луцька.

Рік тому екологині доводилося долати чимало побоювань і упереджень. Але з початком повномасштабної війни стало зрозуміло, що ефективне поводження з відходами — це невід’ємна частина діяльності кожної громади.

І у мирний час вивезення відходів було чималою проблемою для мешканців багатоповерхівок та працівників підприємств. Вони потерпали від смороду та переповнених контейнерів. Через дефіцит пального чи відсутність можливості безпечно вивезти відходи на полігон тисячі людей зтикаються з антисанітарією, хворобами, шкідниками і неприйнятними умовами життя. Тим більше влітку, коли органіка розкладається набагато швидше.

Харчові рештки складають понад 48% вмісту сміттєвих кошиків не тільки лучан, а й жителів інших міст.

Пластик і скляні пляшки можна відсортувати, помити і безпечно зберігати без шкоди для мешканців. Папір можна віддати на вторинну переробку, виготовлення серветок та паперу. Інша річ — органічні відходи.

Ми всі прагнемо жити у чистих подвір’ях, дихати свіжим повітрям. Ці зрозумілі потреби не змінилися з початком повномасштабної війни. А от пальне стало дефіцитом. Компостування може стати чудовим вирішенням цієї проблеми. Робити це можна не тільки вдома, але й на підприємствах, у школах чи садочках.

Натхненням і прикладом може стати досвід організації компостування у дитсадках Луцька.

Щоб почати компостувати відходи, не потрібно робити великі вкладення. Достатньо поставити у затінку великий дерев’яний ящик та дотримуватись нескладних правил:

• Компост має стояти на землі, щоб до нього мали доступ хробаки та мікроорганізми. Можливо, у вашому місті хтось вже компостує і зможе поділитися каліфорнійськими хробаками або бокашами.
• Грунт поглинатиме так званий «компостний чай» — рідину, що утворюється під час розкладання органіки. Тому компостер краще встановлювати на рівний розрихлений майданчик.
• Дно ящика має заміняти металева сітка. Така ж сітка має бути закріплена на стінах дерев’яної ємності.

Активісти Zero Waste Lviv підготували докладну інструкцію, як самому виготовити компостер. Читайте її тут.

Організація компостування у львівських ОСББ

Голова львівського ОСББ «Люблінська дорога» Михайло Дручек кілька років реалізує ідею сортування і компостування відходів мешканців багатоквартирного житлового комплексу. Свої перші компостери він отримав завдяки грантовій заявці. На початку його спіткала невдача — компостер встановили занадто близько до під’їзду, і жителі обурювались смороду. З часом пан Михайло зрозумів, як ефективно доглядати за компостером, підтримувати оптимальний рівень вологи і позбавитись запаху.

За умов правильного догляду, компост не має запаху.

Чимало зусиль Михайло витратив на інформування власників квартир. Важливо було пояснити, що не всі харчові рештки можна викидати у компост. Задля цього активісти підготували і розповсюдили сотні інформаційних буклетів. Багатьом мешканцям голова ОСББ особисто роз’яснював деталі використання компостеру.

Будинок — це перш за все його мешканці. Живі люди, з якими потрібно говорити. Мова іде не тільки про екологію чи кошти. Йдеться про спільну роботу заради перемоги. Львів став прихистком для величезної кількості українців. Звичайно, навантаження на комунальну систему виросло. Але якщо кожен львів’янин або тимчасовий переселенець докладе хоча б невеликих зусиль, місто залишиться чистим та комфортним для усіх.

Членкині громадської організації Zero Waste Lviv розробили чимало рекомендацій щодо ефективного компостування органіки. Сам Львів став першим містом поза межами Європейського Союзу, яке приєдналось до проєкту Zero Waste Cities і поставило собі за мету мінімізувати кількість відходів. У місті працює великий компостний майданчик, куди звозять органічні відходи.

«Перше, що можуть зробити мешканці, аби допомогти нам у нашій роботі — сумлінно дотримуватись правил компостування і не змішувати органіку з іншими типами відходів. Ще одна проблема, що може виникнути, — своєчасне вивезення відходів. Однак кожному, хто живе у власних чи багатоквартирних будинках, під силу взяти на себе відповідальність за сортування і переробку органіки. А корисний компост ви можете використовувати на своїх присадибних ділянках чи у квітниках», — пояснює Ірина Миронова, голова Zero Waste Lviv.

Міжбудинковий компостер на Харківщині

Команда Kharkiv Zero Waste у надскладних умовах війни запустила інформаційну кампанію, присвячену компостуванню у Люботині Харківської області. Це місто стало другим в Україні zero waste містом-кандидатом і зараз героїчно продовжує розпочату справу — перехід на принципи «нуль відходів». Тут продовжує працювати міжбудинковий компостер, компост від якого активно використовують як добриво для грядок.

«Хочу сказати надважливу річ. Під час війни спалювання трави і сухостою є неприйнятним. Наші ДСНС і так щодня мають десятки викликів через пожежі в результаті обстрілів. А їх ще додатково обтяжують виклики на пожежі від спалювання стерні, яких можна було б уникнути. Нещодавно у Люботині була велика пожежа, як раз з цієї причини. Тому ми знову провели тренінг для місцевих щодо компостування, бо не для всіх очевидно, що листя і сухостій варто компостувати», — підкреслює Анна Прокаєва, голова громадської організації Kharkiv Zero Waste.