Zero Waste Alliance Ukraine під час війни

Війна не здатна спинити рух до великої мети! Наша велика мета і місія — чисте та безвідходне майбутнє України. За кілька місяців повномасштабного вторгнення росії організації, що входять до складу Альянсу, встигли організувати популяризацію багаторазового, провести вебінари і майстер-класи про zerowaste, збирати гроші для ЗСУ, влаштувати роздачу різних речей вимушеним переселенцям, та багато-багато іншого.

ПІДТРИМАТИ

Якщо ви хочете підтримати нашу роботу, тисніть на кнопку. Але, звісно, якщо у вас лишаються вільні кошти після підтримки армії. Разом — до перемоги і відбудови нашої країни!

Харків працює

Харкову випала доля бути одним з найближчих в Україні сусідів країни-агресора. З перших днів війни місто і містяни відчувають її на собі щодня.

Незважаючи на це, ГО Kharkiv Zero Waste продовжує працювати, змінивши звичний формат.

Сортування допомоги від партнерів і друзів

За майже 2 місяці активісти зібрали і передали мешканцям Зміївської громади та харків’янам:

• одяг та взуття;
• ковдри, спальники, ліхтарі;
• засоби гігієни, побутову хімію, памперси;
• дитяче харчування, іграшки, розмальовки, книги для дітей;
• продукти та ліки.

Передача речей із зон реюзу

Екохаби стали в нагоді багатьом мешканцям міста та тим, кому довелось покинути домівки:

• екохаб у Люботині, відкриття якого планувалося у квітні, передав всі речі вимушеним переселенцям;
• у екохабі на Малопанасівській щочетверга за попереднім запитом можна отримати одяг, взуття, посуд та деяку побутову техніку (до 5 штук на особу);
• речі надаються представникам громад, які приймають у себе переселенців (наприклад, у квітні передали кілька десятків кілограм сезонного одягу, взуття, дитячих книг та іграшок у село Таранівка).

Як і багато будівель у Харкові, екохаб залишився без вікон. Але активісти дбають про збереження речей.

Бажаєте долучитися до допомоги? Речі можна відправити поштою, передати на таксі або привезти в екохаб за адресою: Малопанасівська, 1а.

Навчання принципам «Нуль Відходів»

Екологічна просвітницька діяльність також продовжується:

• вебінари і майстер-класи з різних zero waste тематик;
• виїзні зустрічі у громадах Харківщини;
• літній онлайн-табір для дітей і підлітків з усієї України з лекціями про zero-waste і воркшопами.

Жителів Люботинської громади і вимушених переселенців також продовжують інформувати про принципи життя без відходів.

Луцьк засіває

Активістки з ГО «Нуль відходів Луцьк» під час війни вирішили влаштувати революцію. Їхня зброя — пермакультура.

Квартирний город

Лучанки Катерина Демидюк і Наталія Кость організували експериментальний проєкт «Квартирний город». Вдома на підвіконні вони вирощують собі їжу і діляться досвідом з іншими.

Пермакультура — це поєднання zerowaste філософії з глибинними поняттями існування на планеті, життя в гармонії з усім. @Катерина Демидюк

Завдяки проєкту «Квартирний город» містяни, які живуть у квартирі, можуть навчитись повертатись до своїх витоків і вирощувати собі базову їжу.

Екоплани на майбутнє

Активістки планують проєкт зі збору небезпечних відходів у Луцьку, а також міський город. Планів і ідей у них багато. Поки що тільки не вистачає фінансів і сил на реалізацію.

Катерина мріє:

• зробити міський город з компостером;
• організувати міську сортувальню;
• побувати на полігоні і переробному заводі в якійсь з країн ЄС;
• дослідити у Сан-Франциско кейс «місто зіро вейст до 2030 року»;
• відвідати екопоселення в Данії;
• побудувати хату з коноплі;
• втілити в життя багато циркулярних рішень в будинку і на ділянці;
• облаштувати пермакультурний центр для навчання.

Наталія планує і надалі поширювати zerowaste-ідеї серед українців, успішно реалізувати проект з небезпечних відходів і глибше дослідити важливу екологічну проблему:

• пластикове забруднення, у тому числі, в Україні;
• хімічне забруднення українських річок;
• вплив війни на навколишнє середовище і що ми маємо зробити після перемоги, щоб його покращити.

Маріуполь відновлюється

Зараз українцям болить за багато міст, селищ та сіл. Але, напевно, найбільш болюча рана — Маріуполь. Звідти змогла виїхати голова організації «Маріуполь сортує» Наталія Гаєцька. Вона у відносній безпеці, відновлюється, влаштовує побут на новому місці, але вже волонтерить, виступає як лекторка і продумує плани на майбутнє.

Наталія робить окопні свічки, моніторить групи допомоги, пошуку та вивозу людей із Маріуполя, щоб допомогти тим, хто залишається у місті. Вона доєдналась до львівської спільноти маріупольців і планує долучити їх до вирішення екологічних питань в контексті війни.

Активістка має багато планів на майбутнє:

• зробити город на балконі, наскільки це можливо в умовах тимчасового житла;
• побувати в екопоселеннях Львівської області;
• просувати тему органіки та компостування;
• розробити програму з екопросвіти для молоді, зокрема, для переселенців;
• висвітлювати зони зростання екополітики та комунального влаштування міста для попередження гуманітарної катастрофи в умовах війни, використовуючи свій інсайдерський досвід.

Київ досліджує

Жінкам з ГО Zero Waste Society через повномасштабне вторгнення рф довелось виїхати з Києва. Втім, вони не складають руки, а працюють. Так, киянки завершили дослідження зусиль українських супермаркетів по зменшенню забруднення пластиком в рамках проєкту Break Free From Plastic. За результатами цих досліджень, активістки складають рекомендації, що допоможуть супермаркетам відновлювати свій бізнес після війни та налагоджувати багаторазові системи.

Захист природи

Анастасія Ч. тимчасово перебуває з доньками у Франції. Працює у французькій природозахисній компанії, надихаючись позитивними практиками турботи про довкілля в бізнесі та побуті. Займається волонтерством та продовжує роботу в Zero Waste Society.

Працює над відновленням проєкту «Дослідження зусиль українських супермаркетів щодо зменшення забруднення пластиком», який був призупинений через війну. У Франції поширює правду про війну і закохує світ в українські традиції, культуру та мову. Планує повернутися додому, всіх обійняти та сприяти відбудові й відродженню рідної України після перемоги добра над злом.

Кругова економіка

Анастасія Мартиненко живе з донькою в Нідерландах. Почала працювати консультанткою з кругової економіки, і займається впровадженням багаторазового паковання та тари для нідерландських бізнесів і організацій. Вивчає тему поствоєнного відновлення, волонтерить та надсилає в Україну корисне і важливе.

Проводить лекції про zerowaste та організовує розмови про війну, збираючи кошти для ЗСУ. Вивчає питання зв‘язку російського викопного палива із одноразовим пластиковим пакованням та іншими товарами щоденного вжитку в країнах ЄС.

Дизайн і просування

Влада М. місяць перебувала у Словакії, потім повернулась в Україну, в Карпати. Викладала англійську, на волонтерських засадах допомагала іноземцям практикувати українську. В Яремче нарешті зустрілась зі своїм хлопцем, вони разом продовжили займатись розвитком рекламного діджитал-агентства.

Працює проджект-менеджеркою та дизайнеркою в проєкті мобільного житла. Творить дизайн для Zero Waste Society. Вірить у нашу перемогу. Досліджує історію українського дизайну. Готова більше включитися в zerowaste діяльність та поширювати проєкти, які пропагують багаторазове використання. Хоче додому, зустрітись з друзями та подорожувати заради задоволення та розвитку, а не вимушено.

Херсон тримається

«Міцні горішки» з Херсонщини — членкині ГО «Екологічні новини» наразі опинилися по різні боки українського кордону.

Проте вони тримаються, і — кожна по-своєму — роблять свій внесок у розвиток zerowaste руху:

• Наталія Мірошниченко у тимчасово окупованому Херсоні сортує відходи, підтримує емоційний стан свій і своїх підписників фотополюванням;
• Ольга Машкова у Болгарії допомагає іншим виїхати з Херсона і готує заявку на роботу над словенським екопроєктом (у межах цієї роботи допомагатиме Україні), ну і, звісно ж, сортує;
• Наталія Паценко, опинившись на початок війни в Харківській області, дуже сумує за домівкою. Підтримує херсонців і словом, і ділом, вчить рідних та громаду на Харківщині сортувати і компостувати;
• Олена Шелухіна в Німеччині сортує і навчає сортувати українців, які селяться поруч. Набирається ще більшого досвіду в сфері поводження з відходами і дуже тішиться, що еколог в цій країні — перспективна професія, тож шукає підробіток за фахом;
• Вікторія в Одесі допомагає Херсону медикаментами і дитячим харчуванням. Релокує свій екологічний бізнес, щоб і надалі допомагати українським підприємствам, а співробітники мали змогу отримувати зарплатню.

Жінки мріють про те, щоб після перемоги екологічне відновлення України стало частиною нової української ментальності.

Херсон — це Україна!

Львів рятує

З початку війни Львів став одним з міст, яке відкрило свої обійми для тимчасових переселенців і тих, хто тікає від війни за кордон. До порятунку долучитись і в ГО Zero Waste Lviv. Порятунку як буквального, так і опосередкованого.

Зменшення одноразового пластику

Налагодили співпрацю з бізнесом щодо використання багаторазового посуду. Закупили і безкоштовно надали 114 мармітів (багаторазові гастроємності з вакуумними кришками) 8 рестораторам. Щодня кожен з них готує 50–250 безкоштовних порцій обідів для воїнів, переселенців, волонтерів.

Завдяки цьому:

• суттєво зменшені щоденні видатки на одноразовий посуд, в якому доставляли їжу до використання мармітів;
• не накопичуються відходи (використаний одноразовий посуд);
• зменшені обсяги вивезення сміття і кількість рейсів для здійснення цього вивозу.

За усередненими розрахунками, один марміт окуповується за 12 днів.

Проєкт реалізовується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснює Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки уряду Швеції.

Ініціювали використання багаторазового посуду на залізничному вокзалі. Щодня там харчуються тисячі евакуйованих. Закупили і надали кураторам волонтерської кухні 142 горнят для напоїв, 304 горнят для супів, 122 контейнери для їжі, 500 металевих ложок.

Це все — у рамках проєкту Zero Waste Cities за підтримки мережі Zero Waste Europe та Zero Waste Alliance Ukraine.

Купили і встановили професійну посудомийну машину у ресторані «Бойківська гостина», який з перших днів війни організував виїзне безкоштовне харчування для евакуйованих. Зараз там миють багаторазовий посуд з вокзалу. Кошти на машину зібрали італійські партнери з Eco Dalle Città.

Популяризація багаторазових альтернатив

Купили і надали мережі ФЕСТ-кейтеринг 100 міцних багаторазових пластикових ящиків. Вони замінили картонні коробки, які швидко нищаться і потребують постійної заміни. У ящиках доставляють харчові заготовки і продукти туди, де живуть та харчуються переселенці, евакуйовані, волонтери.

Проєкт реалізується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснює Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки уряду Швеції.

Передали волонтерським штабам 200 багаторазових горнят. Вони були у запасі в сервісі заставної тари Zero Cup, співзасновником якого є Zero Waste Lviv. Це дозволило не витрачати кошти на одноразові горнята у волонтерських локаціях і водночас пропагувати використання багаторазових речей.

Ініціювали серед львів’ян збір і передачу багаторазового посуду для центру для тимчасових переселенців на «Арена Львів». Спільними зусиллями вдалося зібрати усе необхідне за кілька днів.

Зібрали серед львів’ян 30 термогорнят, пляшку для води і термос для тимчасово евакуйованих, наповнили теплими напоями і роздали на вокзалі (в основному — дітям). 

Менструальна гігієна та підгузки

Реалізували проєкт з популяризації багаторазових засобів менструальної гігієни. Крім інформаційної діяльності, залучили партнерів з Угорщини та ПАР, які безкоштовно надали менструальні чаші, багаторазові прокладки і інші засоби гігієни. Провели вебінар із гінекологинею та лікаркою-виробником менструальних чаш.

Організували офлайн-зустріч для переселенців і лекцію гінекологині про вплив багаторазових засобів менструальної гігієни на здоров’я жінки. Усі присутні отримали багаторазові засоби.

До проєкту долучаються партнери зі Швейцарії, колеги із Zero Waste Croatia. Збільшується кількість охочих отримати такі засоби (понад 200 осіб). Запланували наступні зустрічі, під час яких роздадуть зібрані багаторазові засоби менструальної гігієни.

Під час війни ці засоби є особливо актуальними для тимчасово переміщених жінок, волонтерок, лікарок, жінок-військових — усіх, хто через життєві чи службові обставини не має змоги часто міняти одноразові тампон чи прокладку, а крім цього зможе зменшити витрати на засоби менструальної гігієни.

Продовжили інформаційну кампанію з використання багаторазових підгузок. Розпочали новий проєкт з підтримки їхнього використання, горщика та висаджування (реалізується за підтримки Zero Waste Alliance Ukraine та Break Free From Plastic).

Повторне використання

Популяризували реюз, заохочуючи віддати старі речі для плетіння маскувальних сіток для військової техніки. Побували у міських штабах, поспілкувалися з організаторами і волонтерами, дізналися про їхні здобутки і потреби. Команда також періодично долучається до плетіння.

Організували великодні майстер-класи з розпису писанок спільно з «Пласт Львів». Завдяки оргвнескам зібрали і передали на потреби ЗСУ 5500 грн.

Інформаційна допомога місту

Щоб збільшити поінформованість переселенців про львівські міські екоініціативи, запропонували міській владі додати інформацію у «Львів для тебе бот» (Телеграм та Вайбер). Розробники створили у застосунку окремий розділ «Львів і відходи».

Команда сформувала перелік найважливіших тем і наповнила категорії про роздільний збір органіки, міські пункти прийому, контейнерні майданчики, мінімізацію відходів, заміну одноразовому, менструальну та дитячу гігієну тощо. Ця інформація допоможе зробити життя переміщених осіб у Львові комфортнішим, а також може стати прикладом до впровадження таких ініціатив у їхніх рідних містах.

Провели інформаційні кампанії:

• із закликом сплачувати комуналку, адже від цього залежить якість життя у місті та уникнення сміттєвої кризи, яка могла б виникнути при невивезенні відходів;
• про якість водопровідної води у помешканнях і питних фонтанчиках у місті;
• про потребу роздільного збору органіки, яку переробляють на компост.

Додатково лвів’яни запускають проєкт по налагодженню роздільного збору органіки від закладів, що харчують переміщених осіб та волонтерів.