Практичний воркшоп «Як стати Zero Waste (безвідходним) містом» пройшов у Львові 1 та 2 липня. На зустрічі презентували першу в світі систему сертифікації Zero Waste Cities та поділились досвідом і практичними інструментами, які вже запроваджуються у Львові. Можливо, вони заохотять і інші міста в Україні стати на шлях zero waste, тобто прямувати до зменшення утворення відходів та їхнього максимального матеріального перероблення.
На воркшоп зібралися учасники зі всієї України. Вони представляли місцеві органи влади та локальні громадські організації. Серед них: представники Люботинської міської ради (Сергій Кислий, Юрій Гречка та Дмитро Альвошій), які разом зі Львовом одними з перших оголосили про свій намір стати безвідходним містом і приїхали до Львовa за отриманням досвіду.
Про програму Zero Waste Cities
Zero Waste Cities — це міста без відходів, де запобігання утворенню відходів, особливо тих, які не можна переробити, стоїть на першому місці. Повторне використання та ремонт є хорошими варіантами для більшості одноразових альтернатив, особливо пластикового паковання й тари. А також налагоджений роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, зелених та органічних відходів з їхнім подальшим переробленням та компостуванням.
Це міста, де немає місця спалюванню відходів. Натомість органи місцевого самоврядування створюють умови й фінансові заохочення, а також проводять просвітницькі кампанії, щоб мешканці міста у побуті та бізнесі в операційній діяльності керувалися підходом zero waste і мали стимул зменшувати продукування відходів.
В Європі для того, щоб зробити цей рух системним і потужним, Zero Waste Europe створила програму Zero Waste Cities, спрямовану на допомогу містам та громадам перейти до нульових відходів. Вона об’єднує європейську платформу знань для місцевих зацікавлених сторін щодо впровадження найкращих практик, а також програму наставництва та визнання для муніципалітетів.
Метою Zero Waste Cities є пришвидшення переходу до «нуль відходів» на рівні міста — особливо малих та середніх муніципалітетів — шляхом впровадження актуальних норм законодавства ЄС та стратегій zero waste на основі моделей, орієнтованих на громадян, і обмін досвідом.
У вересні 2020 року Львів офіційно став першим містом поза Європейським Союзом, яке проголосило про свій намір стати Zero Waste. У лютому 2021 року про намір стати безвідходним містом заявив також Люботин у Харківській області.
Ці міста проголосили про це не випадково, адже не перший рік місцеві zero waste організації (Kharkiv Zero Waste та Zero Waste Lviv) системно працюють з органами місцевої влади. Вони допомагають у покращенні системи поводження з відходами. Фактично, це перші два міста поза ЄС, які приєднались до програми і заявили про свій намір стати безвідходними.
У березні 2021 року Zero Waste Europe презентували першу у світі систему сертифікації Zero Waste міст. Сертифікація передбачає чіткі критерії, серед яких обов’язкові до виконання та бальні з чіткими індикаторами, на відповідність яким міста будуть проходити аудит.
Адмініструватиме систему сертифікації Mision Zero Academy, яка експертно супроводжуватиме міста на їх шляху до Zero Waste й надаватиме право користуватись статусом спочатку Zero Waste міста-кандидата, а тоді сертифікованого Zero Waste міста.
Що було на воркшопі «Як стати Zero Waste містом»
Воркшоп розпочався з презентації Джека МакКібана, координатора програми Zero Waste міста Zero Waste Europe і привітав Львів та Люботин із здобуттям статусу Zero Waste міст-кандидатів.
Про свої мотиви і перші кроки на шляху до zero waste розповіли Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова та Сергій Кислий, заступник голови Люботина.
Говорили також про налагодження роздільного збору органічних відходів, вторсировини, небезпечних та негабаритних відходів у Львові:
- яким чином роздільний збір органічних відходів та централізоване компостування стало реальністю, і як це можна зробити у будь-якому місті, розповіла Оксана Кошак з ЛКП «Зелене місто»;
- планами зі створення муніципальних пунктів роздільного збирання побутових відходів та налагодження збору негабаритних відходів у Львові поділилася Марія Супрунюк з Департаменту з питань поводження з відходами;
- як компанія-перевізник ТОВ «ГрінЕра» забезпечує роздільний збір відходів у Львові, розповів Тарас Колодій.
Вперше в Україні систему сертифікації Zero Waste міст представила Ірина Миронова, виконавча директорка Zero Waste Lviv та координаторка міжнародного проєкту в Україні «Перехід до zero waste: громада за громадою». Якщо вам цікаво зрозуміти, які критерії висуваються до zero waste міст і з чого почати, запрошуємо ознайомитись.
Друга частина воркшопу була присвячена ініціативам громадських організацій та ОСББ, які допомагають місту зменшувати кількість відходів:
- про особливості впровадження zero waste практик на рівні ОСББ і про те, чому це може бути вигідно ОСББ, розповів Олег Вощинкін, голова ОСББ Ренуар та ЖК Америка. У зазначених ОСББ діють внутрішні сортувальні, прибудинкові компостери та контейнери перевізника для роздільного збору. Злагоджена внутрішня комунікація з мешканцями дає гарний результат у вигляді окремо зібраних відходів та зменшення платіжок за вивіз змішаних відходів;
- банк їжі «Тарілка» представив Іван Павліш. Це стартап, який збирає з полиць магазинів та супермаркетів продукти, термін придатності яких спливає, та передає їх нужденним;
- досвідом впровадження екохабів на рівні міст та містечок «ЕкоХаб: як в одному центрі реалізувати принцип 5R» поділилася Анна Прокаєва, голова ГО Kharkiv Zero Waste;
- про неприйнятні методи поводження з побутовими відходами з великим акцентом на тому, чому заводи зі спалення сміття — це технологія, яка має залишитись у минулому, розповіла Анастасія Мартиненко, голова ГО Zero Waste Society.
Завершили перший конференційний день дискусією на тему «без пластикових пакетів: від ідеї до втілення» за участі Ірини Миронової, Оксани Кошак та Ольги Сухопари (ReThink), Михайла Дьякова (Комірка), Злати Костюк (Ашан рітейл Україна).
Ольга розповіла про нелегкий шлях просування прийнятого нещодавно Верховною Радою законопроекту про обмеження обігу пластикових пакетів, а Ірина поділилась досвідом співпраці з містом та торговими мережами й результати проведення просвітницької кампанії «Без поліетилену».
Михайло, засновник крамниці без паковання, вважає, що його покупці вдячні за можливість купувати продукти та господарські товари у свою власну тару чи паперові пакети. Про готовність великої торгової мережі до запровадження вимог закону розповіла Злата.
Найбільш дискусійним стало питання про промислово біорозкладні пакети, адже сьогодні лише у Львові їх можна компостувати. Разом з тим саме такі пакети роблять зручнішим роздільний збір органічних відходів. Всі учасники погодились з тим, що для того, щоб запрацював закон і в торгових залах магазинів та супермаркетах не стало пластикових пакетів, потрібна масштабна просвітницька кампанія.
Другий день воркшопу був екскурсійним. Учасники відвідали львівські підприємства та організації, які працюють у сфері управління відходами чи допомагають запобігати утворенню відходів як таких.
Учасники завітали до станції компостування від ЛКП «Зелене Місто», куди потрапляють органічні відходи з усього Львова, зокрема дерева, що впали під час буревію. Відвідали очисні споруди, де спостерігали величезну кількість відходів, зокрема пакетів та вологих серветок, які потрапляють туди, бо їх викидають в унітази, що категорично заборонено.
Завітали учасники воркшопу і на підприємство ДП «Боднарівка», Львівське комунальне підприємство «Зелений Львів» — лінії утилізації ртутовмісних відходів. Вони наразі готують до відправки на переробку у Польщу першу партію батарейок, а ртутовмісні лампи частково переробляють на місці. Залишкові відходи від ламп (що складаються з різних матеріалів) поки що зберігають до кращих часів.
Спільнота «Емаус – Оселя» допомагають безпритульним віднайти свою гідність у суспільстві. Ми відвідали майстерню, де колишні безпритульні, а тепер члени спільноти відновлюють меблі, відсортовують зібраний одяг та взуття, а також крамничку, де можна придбати речі.
Екологічну цінність організації важко переоцінити. Лише уявіть, за минулий рік вони зібрали 1220 тонн (!) одягу та взуття, 1060 тонн з яких були повторно використані (роздані чи продані, а виручені кошти пішли на утримання спільноти та допомогу іншим безпритульним). На фото можете побачити мішки з взуттям, не придатним для повторного використання. Цей об’єм було зібрано лише за 2 тижні.
Останнім за день був візит на компостувальний майданчик ОСББ Лазаренка. Дерев’яні компостери українського виробництва від Zhoglo workshop вже майже рік збирають органічні відходи та переробляють їх у біогумус за допомогою черв’яків. Готове добриво успішно використовується біля будинку.
Що може бути корисно особисто вам і вашому місту
Рекомендуємо переглянути звіт українською мовою, де зібрано свіжу інформацію про те, які інші міста ставали безвідходними. З чого починали, з якими проблемами стикались і як їх вирішували.
Якщо пропустили посилання в тексті, дізнайтесь які критерії висувають до міст-кандидатів на статус Zero waste
Подивіться відео з першої частини zero waste воркшопу, де практики ОСББ, бізнесу, приватні особи діляться корисною тематичною інформацією.
Дізнайтесь більше, чому спалювання відходів — це застріле і шкідливе для довкілля рішення погодження з відходами. Вебінар з Анастасією Мартиненко.
Будемо дуже раді товаришувати та співпрацювати з усіма містами та активістами, які рухають міста до zero waste!
Фото: Євгенія Дев’яткова