Як зробити міста майбутнього. Досвід Львова

1 та 2 липня у Львові пройшов “Практичний воркшоп “Як стати Zero waste містом” на який зібралися учасники зі всієї України, які представляли місцеві органи влади та локальні громадські організації. Серед них, представники Люботинської міської ради (Сергій Кислий, Юрій Гречка та Дмитро Альвошій), які разом зі Львовом одні з перших проголосили про свій намір стати безвідходним містом і приїхали до Львовa за отриманням досвіду. Мета воркшопу – презентувати першу в світі систему сертифікації Zero Waste міста та поділитись  досвідом й практичними інструментами, які вже запроваджуються у Львові та заохотять в Україні стати на шлях zero waste, тобто прямувати до зменшення утворення відходів та їх максимального матеріального перероблення

 

Коротка предісторія

По суті, Zero Waste міста – це міста без відходів. А саме ті, в яких запобігання утворенню відходів, особливо тих, які не можна переробити, стоїть на першому місці.  Повторне використання та ремонт є хорошим варіантом для більшості одноразових альтернатив, особливо пластикового паковання й тари. А також налагоджений роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, зелених та органічних відходів з їх подальшим переробленням та компостуванням. Це міста, де немає місця спалюванню відходів. Натомість органи місцевого самоврядування створюють умови й фінансові заохочення, а також проводять просвітницькі кампанії, щоб мешканці міста у своєму побуті та бізнесі в операційній діяльності керувалися підходом zero waste і мали стимул зменшувати продукування відходів.

 

В Європі для того щоб зробити цей рух системним і потужним Zero waste Europe створила програму “Zero Waste cities”, спрямовану на допомогу містам та громадам перейти до “нуль відходів”. Вона об’єднує європейську платформу знань для місцевих зацікавлених сторін щодо впровадження найкращих практик, а також програму наставництва та визнання для муніципалітетів. Метою Програми є пришвидшення переходу до “нуль відходів” на рівні міста – особливо малих та середніх муніципалітетів – шляхом впровадження актуальних норм законодавства ЄС та стратегій “нуль відходів” на основі моделей, орієнтованих на громадян і обмін міст досвідом.

 

У вересні 2020 року Львів офіційно став першим містом поза Європейським Союзом, яке проголосило про свій намір стати Zero waste. У лютому 2021 року про намір стати безвідходним містом заявив також Люботин, у Харківській області.

 

Ці міста проголосили про це не випадково, адже не перший рік місцеві zero waste організації (Kharkiv zero waste та Zero waste Lviv) системно працюють з органами місцевої влади. Вони допомагають у покращенні системи поводження з відходами. Фактично, це перші два міста, поза ЄС, які приєднались до програми і сказали про свій намір стати безвідходними.

Люботинська делегація

 

У березні 2021 року Zero Waste Europe презентували першу у світі систему сертифікації Zero waste міст. Сертифікація передбачає чіткі критерії, серед яких обов’язкові до виконання та бальні з чіткими індикаторами, на відповідність яким міста будуть проходити аудит. Адмініструватиме систему сертифікації Mision Zero Academy, яка експертно  супроводжуватиме міста на їх шляху до Zero Waste й надаватиме право користуватись статусом спочатку Zero Waste міста-кандидата, а тоді сертифікованого Zero waste міста.

 

Що ж було на воркшопі?

 

Воркшоп розпочався з презентації Джека МакКібана, координатора програми Zero Waste міста Zero Waste Europe й привітав Львів та Люботин із здобуттям статусу Zero waste міст-кандидатів. 

 

Андрій Москаленко, Перший заступник міського голови  Львова та Сергій Кислий, заступник голови Люботина розповіли про свої мотиви і перші кроки на шляху до zero waste. Ірина Миронова, виконавча директорка Zero Waste Lviv та координаторка міжнародного проєкту в Україні “Перехід до zero waste: громада за громадою” вперше в Україні представила систему сертифікації Zero waste міст. Якщо вам цікаво зрозуміти, які критерії висуваються до zero waste міст і з чого почати, то запрошуємо ознайомитись.

 

У наступному блоці йшлося про налагодження роздільного збору органічних відходів, вторсировини, небезпечних та негабаритних відходів у Львові. Зокрема, Оксана Кошак з ЛКП “Зелене місто” розповіла яким чином роздільний збір органічних відходів та централізоване компостування стало реальністю і як це зробити у вашому місті. Марія Супрунюк з Департаменту з питань поводження з відходами розповіла про плани зі створення муніципальних пунктів роздільного збирання побутових відходів та налагодження збору негабаритних відходів у Львові. Тарас Колодій розповів як компанія-перевізник ТОВ “ГрінЕра” забезпечує роздільний збір відходів у Львові.

 

Друга частина воркшопу буда присвячена ініціативам громадських організацій та ОСББ, які допомагають місту зменшувати кількість відходів. Олег Вощинкін (Голова ОСББ Ренуар та ЖК Америка) розповів особливості впровадження zero waste практик на рівні ОСББ і те, чому це може бути вигідно ОСББ. У зазначених ОСББ діють внутрішні сортувальні, прибудинкові компостери та контейнери перевізника для роздільного збору. Злагоджена внутрішня комунікація з мешканцями ОСББ дає гарний результат окремо зібраних відходів та зменшення платіжок за вивіз змішаних відходів.

 

Іван Павліш представив “Банк їжі “Тарілка”. Це дуже крутий стартап. Інвціатива збирає з полиць магазинів та супермаркетів продукти, термін придатності яких спливає, та передає їх нужденним. 

 

Анна Прокаєва (Kharkiv Zero Waste) розповіла про досвід впровадження екохабів на рівні міст та містечок “ЕкоХаб: як в одному центрі реалізувати принцип 5R” 

 

Анастасія Мартиненко (ГО Zero Waste Society) розповіла про “Неприйнятні методи поводження з побутовими відходами”, де великий акцент був на тому, чому заводи зі спалення сміття – це технологія, яка має залишитись у минулому.

 

А завершили перший конференційний день дискусією “без пластикових пакетів: від ідеї до втілення”. За участі Ірини Миронової, Оксани Кошак та Ольги Сухопари (ReThink), Михайла Дьякова (Комірка), Злати Костюк (Ашан рітейл Україна). Ольга розповіла про нелегкий шлях просування прийнятого нещодавно Верховною Радою законопроекту про обмеження обігу пластикових пакетів, а Ірина поділилась досвідом співпраці з містом та торговими мережами й результати проведення просвітницької кампанії “Без поліетилену”. Михайло, засновник крамниці без паковання, вважає, що його покупці вдячні за можливість купувати продукти та господарські товари у свою власну тару чи паперові пакети. Про готовність великої торгової мережі до запровадження вимог закону розповіла Злата. Найбільш дискусійне питання про промислово біорозкладні пакети, адже сьогодні лише у Львові їх можна компостувати. Разом з тим саме такі пакети роблять зручнішим роздільний збір органічних відходів. Всі учасники погодились з тим, що для того, щоб запрацював закон й в торгових залах магазинів та супермаркетах не стало пластикових пакетів потрібна масштабна просвітницька кампанія.

 

Другий день воркшопу був екскурсійним. Учасники відвідали львівські підприємства та організації, які працюють у сфері управління відходити чи допомагають запобігати утворенню відходів як таких.

Станція механічної очистки стоків

Львівводоканал

Анастасія Мартиненко: “на наступний день учасники завітали до станцію компостування від ЛКП Зелене Місто, куди потрапляють органічні відходи з усього міста, зокрема дерева, що впали під час буревію. Відвідали очисні споруди Львова, де спостерігали величезну кількість відходів, зокрема пакетів та вологих серветок, які потрапляють туди, бо їх викидають в унітази, що категорично заборонено. 

Святослав Євтушенко, директор ЛКП “Зелене місто”

Міська компостувальна станція Зелене Місто

 Міська компостувальна станція Зелене Місто

Міська компостувальна станція Зелене Місто

Були на підприємстві ДП “Боднарівка” Львівське комунальне підприємство “Зелений Львів” – лінії утилізації ртутовмісних відходів. Вони наразі готують до відправки на переробку у Польщу свою першу партію батарейок, а ртутовмісні лампи частково переробляють на місці. Радію, що залишкові відходи від ламп (що складаються з різних матеріалів) поки що зберігають до кращих часів. 

У цій залі складуються батарейки і пакуються в бочки для перевезення в Польщу на переробку

У “Боднарівці”. Тут є лінія зі знешкодження ртутьвмісних відходів, в сумках – залишки від ртутних ламп

Також, спільнота “Емаус – Оселя” вразила своєю місією. Вони допомагають безпритульним людям віднайти свою гідність у суспільстві з 2001 року. Ми відвідали майстерню, де колишні безпритульні, а тепер члени спільноти відновлюють меблі, відсортовують зібраний одяг та взуття, а також крамничку, де можна придбати речі. Екологічну цінність організації важко переоцінити. Лише уявіть, за минулий рік було зібрано 1220 тонн (!) одягу та взуття, 1060 тонн з яких були повторно використані (роздані чи продані, а виручені кошти пішли на утримання спільноти та допомогу іншим безпритульним). На фото можете побачити мішки з взуттям, не придатним для повторного використання. Цей величезний об’єм було зібрано лише за 2 тижні. І останнім за день був візит на компостувальний майданчик ОСББ Лазаренка. Вражена роботою Юрка Волощак, який вклав душу у озеленення прибудинкової території. Дерев’яні компостери українського виробництва від Zhoglo workshop вже майже рік збирають органічні відходи та переробляють їх у біогумус за допомогою черв’ячків. Готове добриво успішно використовується біля будинку”.

 Ірина Миронова і міський компостер

Відвідуємо сортувальну станцію Грінера

 

Що може бути корисно особисто мені і моєму місту?

 

Рекомендуємо переглянути звіт українською мовою, де зібрано свіжу інформацію про те, які інші міста ставали безвідходними. З чого починали, з якими проблемами стикались і як їх вирішували.

 

Якщо пропустили посилання в тексті, то все ж наполягаємо – дізнайтесь які критерії висувають до міст-кандидатів на статус Zero waste

 

Подивіться відео з першої частини нашого zero waste воркшопу, де практики ОСББ, бізнесу, приватні особи діляться корисною тематичною інформацією 

 

Дізнайтесь більше, чому спалювання відходів – це застріле і шкідливе для довкілля рішення погодження з відходами. Вебінар з Анастасією Мартиненко.

 

Будемо дуже раді товаришувати та співпрацювати з усіма містами та активістами, які рухають міста до zero waste!

 

Усі фото: Євгенія Дев’яткова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *