Дергачівська громада презентувала проєкт Стратегії управління побутовими відходами

Днями спільно з КП «‎Дергачіекоресурс» та Kharkiv Zero Waste ми презентували проєкт Стратегії управління побутовими відходами Дергачівської громади на Харківщині. Документ створено в межах проєкту «‎Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки програми LIFE від ЄС.

На подію завітали заступник Дергачівського міського голови Олександр Туренко, працівники відділу житлово-комунального господарства та директори місцевих комунальних підприємств. Усі вони зацікавлені, щоб Дергачі залишалися чистими й комфортними для життя, хай би які труднощі для цього не доводилося б долати.

Відтепер Дергачі мають базовий та оптимістичний сценарії — це конкретні кроки, що робити з відходами в разі погіршення безпекової ситуації та за стабільних умов. Незалежно від сценарію, в основі Стратегії — перехід від змішаного потоку відходів до управління окремими фракціями. Звідси й різні підходи до збирання, логістики та оброблення відходів.

Ярослав Голіздра, керівник КП «‎Дергачіекоресурс»:

«‎Хочу подякувати партнерам, міжнародним донорам, експертам, колегам із виконавчих органів, депутатському корпусу, старостату та нашій команді КП. Ця стратегія — результат нашої спільної праці і втілювати її ми будемо теж разом.

Ми об’єктивно оцінюємо стан справ, бачимо наші слабкі сторони, але не замовчуємо їх і не перекладаємо відповідальність, а приймаємо ці виклики. Поточна ситуація складна, але не критична. В нас є базова інфраструктура, є команда, вже написана стратегія і, що важливо, ми почали її реалізовувати. Наразі модернізуємо інфраструктуру для управління відходами, працюємо над фінансовою дисципліною, запускаємо комунікаційну кампанію. Ми маємо план і знаємо, куди рухатись. Головне — не зупинятися».

Крім «‎Дергачіекоресурс», над Стратегією працювали очільниця Kharkiv Zero Waste Анна Прокаєва та доцентка кафедри інженерної екології міст Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова Ольга Хандогіна.

Що з’ясували в процесі роботи над Стратегією?

  • Поточна система управління відходами працює «в мінус»

Багато хто користується послугою, але не має договору з КП або просто не платить. Відтак робота комунальників ускладнюється через дисбаланс: між фактичними витратами на управління відходами та реальною платою за послугу. В результаті коштів бракує і на нові контейнери, і на сучасні машини.

  • Третина всього — біовідходи

Такими є результати дослідження морфологічного складу побутових відходів. Наразі біовідходи здебільшого відвозять на полігон в перемішку з іншими фракціями. І саме цьому намагаються запобігати комунальники, зокрема через компостування. Серед іншого є сировина, придатна для переробки або повторного використання: пластик, скло, папір і картон, деревина тощо.

  • Реалії та очікування

В приватному секторі та сільських населених пунктах поширене збирання відходів за принципом «від дверей до дверей» або на вимогу. Це обумовлено меншою щільністю населення, розгалуженістю території громади та специфікою забудови. Така модель забезпечує охоплення, але логістично складніша та затратна. В міських кварталах переважає контейнерна система. Відходи накопичуються в контейнерах на майданчиках біля будинків. Збирання проводиться за графіками: один-два рази на тиждень у місті та раз на два тижні в селах.

Переважає змішане збирання відходів та захоронення. Роздільне збирання перебуває на початковому етапі та не охоплює всю громаду. Виявити в змішаних відходах ресурсоцінні матеріали складно, адже наявна на полігоні сортувальна лінія дозволяє вилучати тільки частину корисних компонентів, бо працює вже зі змішаним потоком. Це знижує якість вторсировини, а вона могла б бути придатною на продаж заготівельникам та переробним підприємствам.

Ярослав Голіздра, директор КП «Дергачіекоресурс»:

«Ресурсоцінні матеріали потребують відокремлення ще на етапі утворення відходів, біовідходи — іншої логістики та частоти вивозу, а великогабаритні й будівельні — окремого збирання з дотриманням норм безпеки.

Інший важливий нюанс — джерела утворення відходів. Йдеться не лише про населення. Ще є навчальні заклади, комунальні установи, адміністративні будівлі й офіси, готелі та заклади харчування, ринки, громадські зелені зони. Якщо ми хочемо отримати реальний результат, недостатньо працювати тільки з домогосподарствами. Потрібно запровадити правила та механізми для кожного джерела утворення відходів. Комунальне підприємство може бути оператором системи, але успіхів не осягнути без співпраці з відділом ЖКГ, освітою, бізнесом та відповідальними за публічні простори. Тож працювати маємо спільно».

Комунікація з населенням — запорука ефективних змін

Це справедливо для будь-якого нового проєкту. Напередодні впровадження компостування дергачівців долучили до онлайн-опитування. Так з’ясували, наскільки люди в темі, чи готові компостувати вдома чи будуть користуватися загальнодоступними контейнерами. А щойно облаштували місця для прийому біовідходів — зібрали людей, щоб показати, як виглядає компостування на практиці та яких правил слід дотримуватись, аби зібрана сировина була придатною для виготовлення добрив.

Анна Прокаєва, голова ГО Kharkiv Zero Waste:

«‎Ми зустрічалися з мешканцями Дергачів із приводу одного з пілотних проєктів — централізованого та децентралізованого компостування. Жителі ОСББ були дуже вдячні за тренінг із компостування. Казали, в них нарешті склався пазл, стала зрозумілою загальна картинка: куди у сфері управління відходами рухається Дергачівщина та й вся Україна, які в нас зміни в законодавстві. А наближаємося ми до законодавства Євросоюзу, тому втілюємо практики, які там уже давно працюють».

Відходи — це не проблема одного підприємства, це питання освіченості всієї громади та готовності разом вирішувати цю проблему. Власне, що й роблять учасники проєкту LIFE.

Ми вже розповідали про результати роботи Луцька. На черзі — Херсон та Покровськ. Про них розкажемо в наступних публікаціях.

Проєкт «‎Міста Нуль Відходів в Україні» фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або CINEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть за них відповідальності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *