Робота «попри все» — так можна описати діяльність комунальних підприємств у війну. Замість того, щоб нарікати на відсутність грошей, часу, людей, вони працюють у надважких умовах і впевнено творять зміни у сфері управління відходами.
Цей матеріал ми присвячуємо комунальним підприємствам, що долучилися до проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки LIFE Рrogramme від Європейського Союзу.
Чому саме комунальники? Вони — одні з ключових гравців у формуванні стійкої політики управління відходами. Своєчасне збирання та вивезення — передусім, але не цим єдиним. Варто змінювати фокус із «що робити з відходами» на «як попередити утворення відходів». До цього прагнуть учасники нашого проєкту. Наскільки їм це вдається — розповідаємо в статті.
Херсон Луцьк Дергачі
Херсонська громада перетворює відходи від руйнувань на ресурси для відновлення. Досвід КП «Екополіс»
Відходи війни — виклик для місцевих комунальників. Інфраструктура зруйнована, фінансування обмежене, а бойові дії не вщухають. До побутових відходів додалися тисячі тонн відходів від руйнувань. Це реальність, в якій працюють комунальні підприємства прифронтових регіонів, і з цим зіткнулося КП «Екополіс» на початку повномасштабної війни. Але комунальники не опускають рук.
Відходи від руйнувань принесли два напрямки роботи:
- Збирання, сортування та облік матеріалів
Наразі в Херсонській громаді близько 9000 тонн відходів від руйнувань розміщені на майданчику для тимчасового зберігання. Тут здебільшого будівельні відходи сортують, а динамічні ваги дозволяють вести точний облік уцілілих матеріалів.
- Залучення іноземного фінансування
Завдяки гранту від Японського агентства міжнародного співробітництва у 2024 році Херсон отримав мобільну дробарку, вторинну роторну дробарку та ситову машину для оброблення відходів від руйнувань.
- Відходи = ресурси
Щороку в Херсонській громаді утворюється 40–44 тисяч тонн відходів, з яких 15–20% — папір, скло та пластик*. Вони не потраплять на полігон, якщо запровадити роздільне збирання відходів. Для цього КП «Екополіс» встановили на території громади 197 сіток для ПЕТ-пляшок. Більшість сіток розташовані в місті, але є частина в області. Забирають відходи в міру заповнення контейнерів. Частота збору також залежить від безпекової ситуації.
*Дані дослідження морфологічного складу побутових відходів у межах проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки програми LIFE ЄС.
Допоки існує полігон — важливий екомоніторинг
Змінюючи систему управління відходами, годі чекати швидких змін. Вочевидь, певна частка відходів потраплятиме на полігон. Та щоб попередити негативний вплив на довкілля, КП «Екополіс» спільно з Херсонською міською військовою адміністрацією започаткували програму екологічного моніторингу полігону.
На території полігону та в межах санітарно-захисної зони науковці беруть проби:
- повітря — двічі на рік;
- підземних вод — щоквартально;
- ґрунту — не рідше, ніж два рази на рік.
Дієва стратегія управління відходами — це про чіткі цілі
До чого прагне Херсонська громада:
- Оптимізувати операційні витрати
Що більше відходів будуть компостувати, переробляти чи використовувати повторно, то менше їх потраплятиме на полігон. Відтак зменшаться витрати на їх захоронення.
- Залучати кошти на нову інфраструктуру
Поки складно суттєво зменшити кількість відходів, громада намагається ефективно управляти наявними обсягами. І тут без спеціальної інфраструктури ніяк. Від сортувальних станцій до компостерів — будь-що для ефективного управління відходами стане аргументом для донорів інвестувати в такі проєкти.
- Розвивати партнерства
У громаді переконані: співпраця з бізнесом та неурядовими організаціями дозволить налагодити обмін ресурсами та залучати місцевих жителів до справді сталих екорішень.
- Підтримувати інтерес мешканців до практик «Нуль відходів»
Вирішальне значення має поведінка людей. КП «Екополіс» продовжують інформаційні кампанії в соцмережах, щоб підвищувати обізнаність мешканців про способи запобігання відходам, і пояснюють, як зменшити кількість відходів у власному побуті.
*Дані дослідження морфологічного складу побутових відходів у межах проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки програми LIFE ЄС.
Від сортувальних станцій до екскурсій на полігон. Досвід КП «Луцькспецкомунтранс»
Перший проєкт, що відгукнувся мешканцям Луцька — майданчики для сортування побутових відходів, і тут користь показова: в громаді зросла частка роздільно зібраних відходів. Що більше мешканців дізнавалися про нову можливість, то охочіше долучалися до сортування.
За рік понад 2000 відвідувачів Центру управління відходами ознайомилися з правилами роздільного збору. Наразі в громаді працюють три сортувальних станції: «Чистий Луцьк», «Чиста Громада» та «Чисте Довкілля».
Звичка сортувати дає свої «плоди»
На одному з майданчиків за 2 місяці зібрали майже 5 тонн скла. Самі ж комунальники вважають, найцінніше тут не вага, а люди. Люди, які не пройшли повз. Люди, які не викинули «аби як», не кинули пляшки до змішаних відходів, а свідомо зберегли тару, відсортували, принесли у відповідний контейнер.
Декілька показових цифр
За даними КП «Луцькспецкомунтранс», у 2024 році змішаних відходів зібрали 65,5 тисяч тонн, а зібрано окремо — 196 тонн.
Наразі в громаді роздільно збирається менше 1% від загальної кількості відходів. Однак є позитивні зрушення. Для порівняння: за попередній рік комунальники вилучили 12 тонн скла, а за 7 місяців 2025 року — вже 27 тонн.
Серед іншого:
- Пластик — ПЕТ пляшка (149 тонн)
- Поліетилен (1,95 тонн)
- Металобрухт (26 тонн)
- Папір і картон (6,5 тонн)
- Пінопласт (611 кг).
Діти підтримують рух zero waste
За попередній навчальний рік станції сортування в Луцьку відвідали 1630 дітей. З усього міста приїздять як учні шкіл, так і дошкілля.
Під час екскурсій дітям розповідають про:
- основні види відходів;
- як і навіщо сортувати відходи;
- чому важливо не купувати зайвого та користуватися багаторазовими речами: власною торбинкою, пляшечкою, контейнером замість того, аби постійно купувати поліетиленові пакети та одноразовий посуд;
- як своїми діями покращити стан довкілля і допомогти дорослим зробити рідну громаду ще чистішою й затишнішою.
Володимир Марценюк, директор «Луцькспецкомунтранс»:
«Кожен щирий відгук, кожне дитяче “дякую”, кожен допис із подякою від учителів підтверджує: ми на правильному шляху, ми робимо важливу справу. Бо саме з дітей починається культура сортування, з них починається нова Україна, там, де сортують і бережуть ресурси. Там, де не смітять, а змінюють свої звички. Дякуємо всім, хто з нами в екологічному тренді. Працюємо далі!».
Екоосвіті — окремий простір
У 2024 році за підтримки міської ради на базі «Чистого Луцька» відкрили навчальний клас. Передусім простір працює для дітей, але багато нового для себе тут можуть дізнатися і дорослі. Фахівці радо розкажуть про способи повторного використання речей. Діти є частими гостями і цього екопростору, і місцевого «Сміттєленду» — так у громаді називають полігон побутових відходів.
Екскурсії на полігон для майбутніх екологів
Чимало студентів відвідують тамтешній полігон. Так сюди завітали студенти 4 курсу Луцького національного технічного університету. Кращого засвоєння знань із предмета «Управління відходами» годі й шукати.
Під час візиту молодь дізналася:
- як у Луцькій громаді організована система збору, сортування та видання відходів;
- як працює сортувальна станція «Чистий Луцьк» та місцевий полігон побутових відходів;
- як виглядає повний цикл управління відходами: з моменту збору до сортування та утилізації.
На полігоні майбутні екологи бачать, як відбувається сортування, які відходи підлягають переробці, що роблять із біо- та небезпечними відходами, а головне — які нині масштаби захоронення. Все це допомагає студентам скласти повну картину й зрозуміти, що в системі управління відходами слід покращити на місцевому та державному рівнях.
Співпраця міської ради, комунального підприємства та активістів = вихід на широку аудиторію
Робота з дітьми та молоддю передусім. Але і місцева влада, і комунальники розуміють: щоб зменшувати та запобігати відходам, до цього треба залучати всіх жителів. Це постійна робота з різною аудиторією: молодими батьками, людьми старшого віку, з новими мешканцями громади, з бізнесом, освітянами, активістами.
Усіх можна об’єднати навколо теми свідомого споживання та життя без відходів.
Так і створили екофестиваль Zero Waste Fest. Захід провели спільно з Луцькою міською радою та громадською організацією Zero Waste Lutsk.
Для дітей і дорослих чудово спрацював формат події вихідного дня з різними активностями: від ігор та майстеркласів до барахолки та кінопоказу. Були й лекції та дискусії для бажаючих дізнатися більше про принципи «Нуль відходів» та як вони реалізуються в місті.
І ще трохи креативу від Луцька: здай скло на переробку — отримай подарунок
Регулярна акція заохочує мешканців сортувати і передавати тару на переробку. З одного боку так комунальне підприємство розвиває серед містян тренд на «Нуль відходів» і зменшує їхні обсяги на полігоні. Тільки уявіть: одного разу переможці акції привезли понад 100 кг скла. З іншого боку — стають популярними місцеві майстри з апсайклінгу — мистецтва давати речам «друге життя». Ось такі подарунки отримують переможці за відсортовану тару.
Не ноу-хау, а буденна звичка. Досвід КП «Дергачіекоресурс» на Харківщині
До 2024 року послугу з управління відходами для громади надавало КП «Дергачіекомунсервіс». Підприємство й досі забезпечує життєдіяльність міста: від утримання інфраструктури до надання стабільних комунальних послуг в умовах війни. Однак управління відходами потребувало спеціалізованого підходу. Відтак задачу взяла на себе нова команда — комунальне підприємство «Дергачіекоресурс».
Ярослав Голіздра, директор КП «Дергачіекоресурс»:
«Сьогодні ми не лише підтримуємо чистоту в громаді, а й впроваджуємо сучасні практики попередження та зменшення відходів, працюємо з громадським сектором і міжнародними партнерами та готуємо Дергачівщину до переходу на європейські стандарти у сфері управління відходами, де кожне рішення — це про ефективність, системність і користь для всієї громади».
Маючи експертну підтримку іноземних та українських фахівців, КП «Дергачіекоресурс» у співпраці з Kharkiv Zero Waste працюють над стратегією управління побутовими відходами, де передусім — запобігання відходам, а паралельно — робота з населенням і тестування доступних практик «нуль відходів», як от сортування та компостування.
Анна Прокаєва, очільниця громадської організації Kharkiv Zero Waste:
«Дергачі для нас — нова громада. Хоча ми там і раніше працювали з відходами від руйнування, але ця тема боліла всім, і це навіть не потрібно просувати в прифронтовій громаді. Місцеві за замовчуванням потребують матеріалів для відновлення осель після “прильотів”. Доносити людям користь компостування уже складніше. Наскільки те чи інше рішення буде дієвим, залежить від того, чи є в громаді люди, які цим опікуються на місці. “Дергачіекоресурс” проробили велику роботу в цьому напрямку, і ми вже бачимо результат. Але важливо, щоб самі ж мешканці перехопили ініціативу й активно користувалися тими ж компостерами, заохочували до цього сусідів, друзів, родичів».
Куди в Дергачах несуть біовідходи?
Громадські компостери знаходяться за адресами:
- сквер імені О. Лисицького, поблизу ліцею №3;
- сквер на вул. Сосновій, навпроти мікрорайону «Ізраїль»;
- вул. Балаклицького, 13;
- вул. Балаклицького, 16;
- вул. Садова, 10Ж.
Люди приносять залишки й обрізки овочів, фруктів, листя, траву тощо. Зібрані біовідходи вже відправили на майданчик для промислового компостування. Отриману сировину планують перетворювали в органічне добриво.
Цікавий підхід Дергачів до просвітництва мешканців: тим, хто отримує компостери особисто, дають календар і наліпку-підказку з правилами компостування. Паперові календарі, як не дивно, досі популярні серед місцевих. Відтак щомісяця з календаря дізнаються щось нове про компостування, і нова звичка поступово входить у рутину.
До чого тут наука?
Дані про відходи — база для ефективних змін. Тому в межах проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні» наші учасники досліджують морфологічний склад побутових відходів. Як і в інших громадах, в Дергачах дослідження тривало протягом року, щоб виявити загальні тенденції та сезонні відмінності в різновидах і обсягах відходів. Ці дані дозволяють спланувати подальші кроки: розвивати роздільне збирання відходів, компостування, шукати можливості для переробки цінних ресурсів тощо.
Основна мета — зменшити навантаження на полігон і на довкілля в цілому.
Вилучені матеріали можуть чимало розповісти про місцеві звички — що ж люди найбільше викидають у смітник? У Дергачах пластик у середньому складає 11–12% від загальної маси відходів, а текстиль — 7%, що характерно не для кожної громади. Але, як скрізь, половина всього — це біовідходи.
Ольга Хандогіна, авторка дослідження, доцентка кафедри інженерної екології міст Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова:
«Дослідження показало, що значну частину відходів становлять харчові: залишки їжі, овочів, фруктів, а також садові відходи — листя, бадилля. Серед типових фракцій також скло, пластик і текстиль».
Компостери в Дергачі завезли у вересні цього року, і відтоді зібрали переважно типове для осені: опале листя, дрібні гілки, городні залишки. В деяких контейнерах були рештки овочів і фруктів. Звісно, листя не має бути 100% наповненням контейнерів. Але комунальники розуміють: новий підхід потребує вироблення звички. Головне — люди підтримують компостування та цікавляться, як можуть зменшувати кількість відходів, а значить, готові вчитися.
Проєкт «Міста Нуль Відходів в Україні» фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або CINEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть за них відповідальності.

English