Головні інсайти про управління відходами за підсумками форуму Rethink Waste

Понад 300 учасників об’єднав у Львові форум Rethink Waste. Найгостріші питання у сфері управління відходами обговорили представники місцевої та державної влади, громадських організацій, екобізнесу, а також європейських інституцій. Долучилася й команда ZWAU.

Ключовою темою події стала реформа системи управління відходами. Це одне із завдань України в межах Угоди про Асоціацію з ЄС. Відтак зміни на місцях мають не лише відповідати національному законодавству, але й європейським моделям управління відходами. В основі — запобігання відходам. Наявні ж обсяги варто зменшувати найбільш ефективними і безпечними способами, як-от повторне використання, переробка, компостування.

Саме про компостування на форумі розповіла членкиня правління громадської спілки «Український Альянс Нуль Відходів» Наталя Пасенко. 

Спікерка поділилась результатами проєкту «‎Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» за підтримки Zero Waste Alliance Ukraine, Zero Waste Europe та European Climate Foundation. У межах проєкту другий рік поспіль наші колеги, ГО EcologicalNews, разом із громадами шукають шляхи запобігання та зменшення органіки в муніципальних відходах. І компостування — одне з рішень.

До кінця року вісім громад-учасників проєкту отримають 71 сексію компостерів. Серед них:

  • Підкамінська громада (Львівська область)
  • Заболотцівська громада (Львівська область)
  • Горохівська громада (Волинська область)
  • Гірська громада (Київська область)
  • Менська громада (Чернігівська область)
  • Красносільська громада (Одеська область)
  • Корецька громада (Рівненська область)
  • Вінницько-Хутірський старостинський округ (Вінницька область).

Наразі контейнери встановлюють у дитсадках, лікарнях, школах, інших комунальних установах, а також на території ОСББ.

За різними оцінками, на біовідходи припадає від 40 до 60% усіх побутових відходів. Потрапляючи в загальний смітник, харчові, кухонні та відходи зелених насаджень забруднюють вторсировину. Вона стає непридатною для переробки, а отже втрачається цінний для підприємств ресурс. Крім того, тривале зберігання біовідходів та захоронення на полігонах провокує викиди метану і разом із тим — шкодить довкіллю та населеним пунктам поблизу. Перехід на європейську модель, де захоронення розглядається як останній, небажаний варіант, дозволить українським громадам зменшити і загальну кількість відходів на полігонах, і обсяги органіки зокрема.

Як тут допоможе компостування? Занотували кілька інсайтів із виступу Наталі Пасенко.

«Експерти на цій події пропонували різні підходи до управління біовідходами, і я тішуся, що ми на одній хвилі з колегами: варто почати з аналізу відходів. Дослідити, яка кількість відходів у громаді, яка логістика їхнього збору та вивезення, як її максимально скоротити», — наголосила Наталя Пасенко.

  • Відокремлювати відходи в джерелі їхнього утворення — мастхев

Тобто біля кухонь, їдалень, парків. Саме там треба збирати харчові відходи та відходи зелених насаджень, щоб вони не змішувалися з іншими. Так матимемо чисту та якісну сировину для компостування та найкоротшу логістику.

«Якщо можна компостувати безпосередньо в парку — то компостуймо в парку. Якщо в школі — то компостуймо там. Пріоритетом для громад має бути локальна логістика. Це вбереже від зайвих витрат на транспортування відходів», — зауважила спікерка.

  • Треба чітко знати кінцевих споживачів, розуміти, де буде використаний компост

Наприклад, де його доцільно повернути в землю, щоб збагатити її поживними речовинами. Можна розглянути співпрацю з місцевими агрофірмами.

  • Усе вирішує наявність відповідальної людини

Чи то побудова інфраструктури, чи компостування — завжди потрібен бодай один фахівець, щоб контролювати весь процес. Потрібен той, хто вболіває за цю ідею і не здається при перших труднощах. Тільки так вийде налаштувати сталу систему управління відходами.

  • Хочеш менше платити за відходи? Менше їх утворюй

Плата за залишкові відходи — найліпша мотивація для мешканців. Якщо громади переглянуть тариф, і за значні обсяги невідсортованих відходів доведеться платити суттєву суму, то люди активніше і запобігатимуть відходам, і сортуванням займатимуться. Нині вартість послуги в залежності від міста коливається від 130 до 226 грн/м³ побутових відходів.

Дякуємо КП «Зелене місто» та Львівській міській раді за можливість долучитися до форуму та обговорити з усіма зацікавленими нагальні питання в управлінні відходами. Сподіваємось, наступного року на події звучатиме ще більше меседжів про практики запобігання утворенню відходів, про повторне використання, зокрема депозитно-оборотну систему, і, звісно, про компостування та переробку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *