EnglishПід час навчального туру до Португалії з проєктом «Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки програми LIFE ЄС наші партнери презентували оціночні звіти про стан систем управління побутовими відходами в громадах-учасницях проєкту. Йдеться про Луцьк, Херсон, Дергачі Харківської області та Покровськ Донецької області.
Ділимося ключовими знахідками експертів та першими напрацюваннями учасників проєкту.
Ситуація з управлінням відходами в досліджуваних громадах має спільні риси:
- Різноманіття побутових відходів. У їхньому складі переважає фракція біовідходів, також чимало пластику, скла, паперу й картону, текстильних відходів.
- Значні обсяги, зокрема, зростаюча кількість відходів війни. Обсяги варіюються залежно від розміру громади, кількості населення, близькості до зони бойових дій. Впливає також економічна активність регіону й те, наскільки працюють сфери послуг (заклади громадського харчування, кав’ярні, продуктові ринки, салони краси, барбершопи тощо).
- Місця утворення та накопичення відходів. Утворюються вони як у житлових будинках (багатоквартирних чи приватних садибах), так і на підприємствах, заводах, в комунальних установах тощо.
- Проблеми з роздільним збором. Ця практика подекуди або взагалі відсутня, або тільки на старті впровадження. Скрізь переважає частка біовідходів.
- Нестача інфраструктури. Ситуація типова для всієї Україні і чітко простежується в досліджуваних громадах. Для належного управління відходами бракує сортувальних станцій, майданчиків для компостування та подальшої обробки біовідходів, а також підприємств для переробки вторсировини.
Луцьк: фокус на біовідходах та шлях до сертифікації «Місто Нуль Відходів»
Габріель Фоллі, експерт Zero Waste Italy, аналізував ситуацію в Луцьку та каже, що управлінням відходами в Україні дійсно потребує покращення, та в нас вже є вдосталь муніципалітетів та активістів zero waste руху, які бажають продовжувати шлях до циркулярної економіки попри воєнні виклики. Задача ж європейських фахівців — допомогти українським громадам впровадити ці зміни.
Габріель Фоллі, Zero Waste Italy:
«З мого попереднього досвіду, коли я працював над розробкою системи управління відходами у місті Парма в Італії, в нас були дуже низькі показники роздільного збору відходів. Та коли ми впровадили схему «pay as you throw» («плати за те, що викидаєш») та збір від дверей до дверей, коли почали застосовували стратегії zero waste, нам вдалося покращити ситуацію у досить стислі терміни. Так ми перейшли з 48% роздільного збору відходів до 80%. Думаю, цю схему можна застосовувати і в українських містах, в тому числі в Луцьку. І я вважаю, повоєнне відновлення, а також прогрес, якого ми з вами досягнемо в цьому проєкті навіть до закінчення війни, допоможе Україні рухатися до більш сталого майбутнього».
«Безумовно, цінними для нас є отримані знання впродовж навчальної програми проєкту, тобто підвищення обізнаності працівників як міської ради, так і комунального підприємства, відповідального за управління відходами, — ділиться враженнями учасниця проєкту Оксана Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради. — Також знайомство з фахівцями у сфері управління різними видами відходів дозволило краще розібратися в законодавчих особливостях цієї діяльності та вирішувати деякі питання на місцях. Тож сформоване коло однодумців зі всієї України є добрим підґрунтям для подальшої роботи».
За словами Оксани Лисак, Інструмент оцінки, створений європейськими експертами в рамках проєкту LIFE, допоміг їм виявити недопрацювання в системі управління відходами в Луцьку. Поряд з тим, що в місті забезпечується якісний збір змішаних відходів та підтримується загальна чистота громади, Луцьку бракує інфраструктури для роздільного збору відходів.
Суттєвих змін потребує і система збору та оприлюднення інформації про обсяги роздільно зібраних відходів. Напрям zero waste давно популяризується серед місцевих школярів, але не вистачає просвітницьких заходів для дорослих, адже саме вони є основними утворювачами змішаних відходів у громаді. Слабо розвинена сфера ремонтних послуг, яка могла б продовжити життя побутовим речам, одягу, взуттю.
Біовідходи складають найбільшу частку змішаних відходів, погіршуючи якість потенційної вторсировини. Вирішити проблему, на думку учасниці проєкту, може муніципальна компостувальна станція.
Оксана Лисак:
«Було б доречно працювати саме з біовідходами, бо це суттєво зменшить загальний об’єм відходів. А також збирати ПЕТ, бо в місті найбільше контейнерів для їхнього збору, є сортувальні лінії, розвивається ринок переробки і, що теж важливо, є досвід правильного збору цих відходів. Минулоріч ми встановили контейнери для збору ПЕТ-тари та скла в кількох дитсадках, аби вилучати вторинну сировину та передавати її на переробку, тим самим не допускаючи змішування з іншими відходами. Також триває реалізація нещодавно розпочатих проєктів із впровадження компостування в школах та садочках, організація роботи нових сортувальних майданчиків та збір небезпечних відходів.
У майбутньому, на мій погляд, впровадження диференційованих тарифів на сортовані та несортовані відходи було б дієвим механізмом і призвело би до помітних змін в управлінні відходами».
У 2024 році Луцька міська рада підписала Угоду про сертифікацію «Місто Нуль Відходів» за європейським стандартом управління відходами, розробленим громадською організацією Zero Waste Europe та Mission Zero Academy. Тож тепер над втіленням принципів zero waste в луцьку працює окрема робоча група з працівників профільних підрозділів міської ради.
Оксана Лисак:
«Маємо перші результати впровадження в адмінприміщеннях Луцької міської ради концепції “Зелений офіс”: організували роздільний збір та сортування побутових відходів, просуваємо ідею “зелених” закупівель. А ще минулого року вперше організували екскурсію на полігон для мешканців громади. З одного боку, люди побачили реальний стан справ у сфері управління відходами, з іншого — так ми показуємо нашу відповідальність за способи поводження з відходами».
Покровськ: реюз відходів руйнації та захист водних ресурсів
Наразі Покровська громада є територією, на якій ведуться активні бойові дії. Щодня громада піддається обстрілам росіян з важкого озброєння, щодня руйнуються житлові будинки та інфраструктура, а комунальне підприємство, яке займалося управлінням відходами, релоковане. Управління відходами в класичному розумінні тут не здійснюється. Та попри це, працюючи з Інструментом оцінки, муніципалітет зібрав для експертів усю необхідну інформацію, що характеризує тамтешній стан справ з відходами. Зібрані дані також стали в пригоді під час розробки геоінформаційної системи управління відходами.
Завдяки онлайн-навчанню в межах проєкту працівники міськради ознайомилися з сучасними практиками на прикладах з України та країн ЄС. Нові знання допомагають чіткіше прописати подальший план дій: яка інфраструктура потрібна і для яких відходів, якою має бути просвітницька робота з населенням, аби запобігти збільшенню потоків відходів.
Олег Фролов, учасник проєкту, начальник управління стратегічного планування, зовнішніх зв’язків та комунікацій Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області:
«Однозначно нинішня система потребує докорінних змін. До прикладу, в Покровській громаді комунальне підприємство “Багатогалузеве комунальне підприємство”, відповідальне за управління відходами, завжди займалося лише збором та вивезенням на полігон змішаних відходів. Жодних заходів для запобігання утворенню відходів, підготовки до їх повторного використання, рециклінгу та відновлення КП не здійснює. Хоча є поодинокі приватні оператори цього ринку, вони збирають пластик, скло, побутову та комп’ютерну техніки, та обсяг цього збору мізерний порівняно з кількістю відходів, що потрапляють на полігон».
Про подальші кроки для Покровська розповіла Мафальда Віейра, експертка Laboratório da Paisagem, партнерів проєкту:
«Нам вдалося виокремити три головних проблеми. По-перше, відходи війни, які є небезпечними для населення та можуть завдати шкоди довкіллю. Ми маємо очистити місця, де живуть люди, щоб покращити їхнє здоров’я та якість проживання там. Наступне — це інфраструктура, потім — вода.
Потрібно виокремити з відходів руйнації небезпечні матеріали та поєднати їх з відходами війни, як-от уламки від ракет, кулі і тому подібне. Також варто сортувати будівельні відходи, які можна повторно використати в майбутньому для відбудови міста та впровадження циркулярної економіки. Навіть якщо зараз неможливо зробити склади для зберігання таких матеріалів, можна розмістити їх там, де ми пізніше змогли би працювати з цими відходами. І насамкінець — захистити водні ресурси, щоб населення мало доступ до питної води та могло використовувати її для власних потреб, тому доцільно зосередитись на рішеннях, які мінімізують втрату води».
Дергачі: пошук фінансування та розробка оптимальних маршрутів вивозу відходів
У цій громаді є готовність діяти, саме представників органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств, відзначає Анна Прокаєва, ще одна учасниця проєкту, керівниця Zero Waste Kharkiv, засновниця Zero Waste Academy та мережі екохабів у Харкові.
Нині місцеве КП «Дергачіекоресурс» працює над новими, оптимальными маршрутами вивозу відходів, впроваджують геоінформаційну систему для збору та моніторингу даних про відходи. Партнерська ГО, яку представляє Анна, допомагає з пошуком партнерств та грантових коштів на втілення всіх задумів. Поки тривають перемовини з одним європейським фондом, планують залучити кошти для впровадження в Дергачах централізованого компостування.
Анна Прокаєва:
«У сфері управління відходами Дергачі — типова для України громада, яка перебуває в перехідному стані. Більшість відходів вивозять на полігон, сортування є лише в кількох пунктах приймання вторсировини. Зміни тільки починаються. В Україні вже створено Національний план управління відходами, за яким слідкує місцева громада та комунальне підприємство ”Дергачіекоресурс”. Наразі очікується ухвалення та оприлюднення регіонального плану, і відповідно буде розроблятися місцевий план управління відходами, щоб почати зміни на рівні громади.
Власне, з чого ми стартували в проєкті — це морфологічне дослідження складу побутових відходів. Цей аналіз дозволяє зрозуміти, чого саме і скільки утворюється серед відходів, які є види сировини. Зібрані дані допоможуть розробити ефективний план управління відходами. Від цього залежать і подальші інфраструктурні рішення.
Насправді лише сортування не вирішує питання ефективного керування відходами. Величезну їхню кількість неможливо відсортувати та віддати на перероблення. І ось тут просвітницька робота з населенням є дуже важливою. Поки в Україні не запрацювала розширена відповідальність виробника, аби зменшити обсяги змішаних відходів, діяти мають органи місцевого самоврядування та власне сама громада в цілому».
Матимемо чисту вторсировину — унеможливимо її потрапляння на полігон. Відтак на полігонах поступово зменшиться утворення небезпечного для людей і довкілля газу — метану. Самі ж біовідходи після обробки можна перетворити на органічний компост. Що тішить: ці рішення прагнуть розвивати в Дергачах і комунальники, і місцева влада, й екоактивісти і навіть мешканці.
Чи підтримуєте ви ідею програму для встановлення компостерів?
168 відповідей
«Ми провели опитування серед мешканців. Результати показують готовність громади до такого кроку, — продовжує Анна. — Тепер наше завдання як організації — використати свій багаторічний досвід та відтворити ієрархію управління відходами на практиці. Крім компостування, важливу роль відіграє культура запобігання утворення відходів, про яку мешканці часто не знають або не зважають на її ефективність».
Сільвія Баптіста Фернандес, директорка Департаменту охорони навколишнього середовища та якості життя в Оейраші, за результатами аналізу Дергачівської громади поділилася:
«Для нас почесно співпрацювати з Дергачами. Ми готові підтримувати громаду у всьому, що потрібно, у всьому, що їм подобається. У вас чимало будівельних відходів та відходів руйнації. Я також дізналася від Дергачів, що в них є проєкт, який передбачає виготовлення цегли з цих відходів. Насправді з відходів знесення, з будівельних відходів можна багато чого виготовити. Тому я би радила почати з цього. Таким чином ви впораєтеся одразу з двома викликами: з відходами та з відбудовою».
Херсон: екоосвіта для населення та планування повоєнного відновлення
Ще в одному прифронтовому регіоні, в Херсонській громаді, відходи руйнації складають близько 1% від загальної маси побутових відходів, і як скрізь, переважають біовідходи. Такого висновку дійшли за результатами морфологічного дослідження відходів.
Як вважає очільниця херсонської ГО «Екологічні новини» Ольга Машкова, ефективне управління відходами неможливе без цифрових технологій. Саме тому протягом проєкту ми допомагаємо громадам впровадити геоінформаційну систему, яка вирішить два основних завдання: збір і моніторинг даних та планування подальших операцій з відходами.
Ольга Машкова:
«Зараз у мене на першому місці, як, гадаю, у всіх херсонців, — бажання зменшити відходи руйнації. Віримо в перемогу України і дякуємо нашим Збройним Силам, завдяки їхній боротьбі продовжуємо працювати у цьому напрямку. Та варто розуміти: нові рішення психологічно сприймаються важко. Про це існує багато досліджень, як мінімум, нова звичка формується в людини в середньому за 21 день. У суспільстві завжди є ідейники, які натхненно впроваджують нові, незнайомі рішення, і таких меншість, до 5%. Антагоністів, які зазвичай проти нововведень — до 10%. А більша частина суспільства тільки за наявності зручних рішень та правильної комунікації здатна перейти на бік ідейників».
Ольга переконана: впровадження будь-яких заходів та інфраструктурних рішень для управління відходами має супроводжуватися комунікацією з населенням. Не слід вимагати від мешканців багатоквартирних будинків, щоб вони компостували, якщо для цього не створено умов — немає компостерів або централізованого збору біовідходів.
«Якщо просто поставити компостери та/або почати збирати біовідходи, але при цьому не пояснювати людям правила сортування, то це може спрацювати не так, як задумувалось, — додає Ольга Машкова. — Комунікація має бути регулярною, в ідеалі — стати окремим напрямом стратегії розвитку громади, має бути системною й адаптованою під різні аудиторії (для дітей, підлітків, студентів, для батьків, людей старшого віку тощо). А для поширення успішних практик потрібно вводити стимули — і для бізнесів, і для окремих мешканців, стимули як фінансові так, й адміністративні.
Сьогодні без перебільшення пишаємось, що на рівні громади маємо постійних, надійних партнерів — комунальне підприємство «Екополіс». Вони і під обстрілами, і віддалено працюють, піклуються про своєчасний збір та вивезення відходів. Поки працюємо в проєкті LIFE і вже шукаємо фінансування на реалізацію інших спільних ініціатив для повоєнного відновлення громади».
Попереду багато роботи. Муніципалітети опрацьовують відгуки експертів за результатами звітів і надалі підвищуватимуть серед населення обізнаність у темі zero waste. І на цьому шляху відчуваємо підтримку європейських колег. Тож надихаємося одне одним і працюємо далі.
Проєкт «Міста Нуль Відходів в Україні» співфінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або CINEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть за них відповідальності.