English
На початку травня відбувся один з найочікуваніших етапів проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні» за підтримки програми LIFE. Ми вирушили в навчальний тур до Португалії досліджувати тамтешні системи управління відходами. Разом з нами — представники з Луцька, Херсона, Покровська Донецької області та Дергачів Харківської області, а також громадські організації «Екологічні новини», Kharkiv Zero Waste, Zero Waste Lutsk, Muriupol Zero Waste.
Впродовж тижня відвідали муніципалітети Оейраш та Гімарайш. Ці громади — приклади екологічного, сталого розвитку міст, де втілення принципів zero waste є запорукою чистоти, безпеки та інновацій у довкіллі.
Натхненні знайомствами та новими знаннями, ділимося результатами поїздки.
Софія Сидоренко, очільниця громадської спілки Zero Waste Alliance Ukraine:
«Тішить, що в цьому проєкті нам вдалося об’єднати різних стейкхолдерів задля досягнення якісних змін впродовж реформи управління відходами в Україні. Представники та представниці місцевої влади за підтримки міжнародних партнерів та місцевих громадських організацій, а також з допомогою нашої команди та залучених експертів можуть всеохопно проаналізувати наявну систему управління відходами й обрати для себе найдоцільніший шлях. І, звісно, радіємо, що є змога навчитися реалізовувати великі європейські проєкти спільно з такими потужними партнерами як програма LIFE від Євросоюзу. Подібних ініціатив ставатиме все більше, і ми зобов’язані якісно, ефективно втілювати їх в життя».
Перша зупинка — Оейраш
Після відвідин муніципалітету та лекції про систему управління відходами нас чекала незвичайна екскурсія містом. Сільвія Баптіста Фернандес, директорка Департаменту охорони навколишнього середовища та якості життя муніципалітету Оейраш, показала різноманіття контейнерів для роздільного збору побутових відходів, розповіла про розвиток компостування в громаді, а також як працює мобільний екоцентр.
Кілька фактів про місцеве управління відходами:
- У місті близько 20 майданчиків мають інфраструктуру для роздільного збору біовідходів. Загалом відходи збирають у три зміни: зранку змішані, вдень вторсировину, ввечері біовідходи та залишки змішаних. По місту курсують п’ять мобільних екоцентрів для збору специфічних відходів, у тому числі небезпечних: CD-дисків, старих телефонів, батарей, люмінесцентних ламп, відпрацьованих мастил.
- Вразили масштаби комплексу управління відходами — Tratolixo. Цю компанію разом з Оейрашем заснували чотири муніципалітети, щоби швидше досягти цільових показників, визначених законодавством ЄС, для переробки відходів.
- Тут досортовуються роздільно зібрані відходи: скло, папір, пластик та метал. Змішані відходи піддаються операціям механіко-біологічної обробки. Далі вторсировину відправляють переробним підприємствам. На Tratolixo також відбувається компостування біовідходів, але тільки рослинності, компост з якої продають для сільськогосподарських потреб.
- І ще дещо про залаштунки компостування. На підприємство Tratolixo біовідходи доставляють у спеціальних зелених пакетах разом зі змішаними. Потім відсортовані біовідходи везуть на іншу станцію — анаеробного зброджування. Виготовлений компост використовують для підживлення ґрунту навколо рослин, які не плодоносять. Зокрема, для дерев по місту.
Що цікавого побачили в Гімарайші
Для муніципалітету довкілля та сталий розвиток — одні з пріоритетних напрямків роботи. Це позначається і на регулярному фінансуванні екопроєктів, і на заснуванні та підтримці окремих довкіллєвих науково-дослідних інституцій, як-от Laboratório da Paisagem, також наших партнерів у проєкті LIFE.
Карлуш Рібейро, виконавчий директор науково-дослідної установи Laboratorio da Paisagem:
«Найважливішим у таких проектах є те, як ми можемо посилити партнерство між містами, в цьому випадку між Гімарайшем та українськими містами. Важливо також те, що подібні європейські проєкти помічні в підсиленні знань, важливі для обміну знаннями між громадами. Хоч ми і маємо різні виклики, але в нас схожі цілі в цьому проєкті, на цьому кліматичному шляху. І, звісно, ми тут, щоб поділитися з вами досвідом нашого міста, наступної Європейської Зеленої столиці, і водночас, щоб спільно дослідити ваші виклики, дізнатися більше про ваших громадян, ваших мешканців.
Було справді приємно провести з вами ці дні. Гімарайш завжди готовий допомогти вам, підтримати вас, бути з вами тут, в цьому проєкті, та створювати певну синергію, будувати мости для подальших європейських проєктів. Ми щиро пишаємося вашою стійкістю».
Софія Сидоренко:
«Фізичні зустрічі — це завжди особливо приємно. А коли ця зустріч відбувається в Гімарайші, який у 2026 році отримає статус Європейської Зеленої Столиці, то це неймовірно цінний досвід! Колеги проробили велетенський пласт роботи і безумовно заслуговують на таке визнання. Ми ж маємо змогу вчитись у найкращих, що дуже мотивує. Крім щільної програми, в межах якої ми вивчали практики управління відходами в Португалії, також було цінно почути досвід колег з інших питань, які стосуються екологічності міст: зелені та паркові зони, енергоефективні будівлі, міське садівництво тощо. Після поїздки всіх переповнюють емоції, ідеї та натхнення для подальших дій».
Моменти, які взяли собі на замітку:
- Португальці — затяті фанати футболу. Матчі збирають тисячі глядачів на стадіонах та перед телевізорами. І саме футбол став для Гімарайша одним зі способів просувати ідеї zero waste на широку публіку. Чим не привід заявити про себе як про Європейську Зелену Столицю? Однойменну нагороду місто отримало торік і зараз готується нести цей титул у 2026 році. Відповідний напис з’явився на спортивній формі місцевих футбольних команд.
- Збереження біорізноманіття — один із напрямків діяльності Laboratório da Paisagem, партнерів проєкту, які провели нам екскурсію парками. Свого часу це були приватні ділянки. Муніципалітет вирішив діяти по-бізнесовому: звернувся до власників із пропозицією викупити землю. Так у місті з’явилися затишні локації, відкриті для прогулянок, занять спортом та громадських подій.
- На іншій природній локації, в муніципальному саду, ми застали розмаїття овочів, зелені, квітів та різнотрав’я. З коментарів учасників та учасниць поїздки одразу було помітно, хто має досвід городництва: одні впізнали на грядках знайомі види капусти, інші розпитували місцевих, що поралися на землі, чим обробляють рослини від шкідників. Привернули увагу і баки для компостування біовідходів. До речі, в Україні подібне вже практикують в окремих громадах.
- Формат ремонтних кафе не новий для України, але на прикладі Urgezes Circular в Гімарайші ми побачили ще одну цінність подібних проєктів. Цінність в єднанні мешканців через zero waste активності. У просторі Urgezes Circular збираються охочі навчитися та навчати лагодити дрібну техніку, відновлювати речі домашнього вжитку або створювати нове з наявних матеріалів, тим самим подовжуючи термін їхнього використання. Ремонт і хендмейд — те, що треба в запобіганні утворенню відходів. А майстер-класи дозволяють людям краще познайомитися одне з одним і мати підтримку однодумців. Принаймні, коли треба щось полагодити.
- Будівельна сфера — одна з найбільш вуглецевоємних. Щоб показати, як навіть ця галузь може бути екологічно безпечною, в Гімарайші збудували енергоефективну будівлю — дитячу гімнастичну школу з блоків, виготовлених із коркового дерева. Температура в приміщенні цілий рік тримається в межах 18–20°C. Щойно стає спекотніше, автоматично вмикається система охолодження повітря, а раптом надворі похолодання, що хоч і рідко буває в тамтешніх краях, але знову ж таки через зміни клімату інколи трапляється, то підігрів можна налаштувати вручну.
Крім екскурсій та неформального спілкування, експерти презентували оціночні звіти про стан систем управління побутовими відходами в громадах-учасницях проєкту. Перед цим учасники кілька місяців збирали необхідні дані. Щоби полегшити їм цей процес, експертна група проєкту розробила Інструмент оцінки — анкету, що дозволяє зібрати всю необхідну інформацію для подальшого аналізу системи управління відходами.
«Подібні інструменти, звісно, є в країнах із більш розвиненою системою управління відходами. Для них це звична практика — періодично проводити систематичну оцінку та аналіз у цій сфері. Наше завдання — не отримати першість у цьому забігу, а зробити такий підхід нормою для українських громад», — пояснює Софія Сидоренко.
Детальніше про експертну оцінку та напрацювання учасників проєкту розповімо в наступній публікації.
Проєкт «Міста Нуль Відходів в Україні» співфінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або CINEA. Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть за них відповідальності.