English
Основною метою системи “плати, за те, що викидаєш” (PAYT – pay-as-you-throw) є справедливе застосування принципу “забруднювач платить”, стягуючи плату з користувачів системи управління відходами відповідно до кількості відходів, які вони генерують. Найкращою практикою є встановлення плати за відходи, що складається з фіксованої та змінної складових, які відображають структуру витрат на управління відходами та стимулюють користувачів (тобто зменшення плати при зниженні утворення відходів) і перевізників відходів (тобто забезпечують стабільність доходів завдяки фіксованій складовій).
Схема може орієнтуватися як на стягнення плати лише за залишкові відходи, так і за окремо зібрані потоки, не втрачаючи при цьому мети сприяння сортуванню відходів та запобігання їх утворенню.
Збір від дверей до дверей зазвичай є необхідним для повноцінного впровадження принципів PAYT. Необхідно вживати заходів для забезпечення дотримання норм (наприклад, уникнення «витікання» відходів у системи сміттєзвалищ суміжних муніципалітетів, де система PAYT не впроваджена, або скидання сміття у сміттєві баки на вулицях).
Залежно від способу впровадження (наприклад, при ідентифікації окремих контейнерів або мішків) необхідно вживати заходів для забезпечення належного захисту конфіденційності даних (наприклад, забезпечення безпечного зберігання даних).
Найбільш відповідними індикаторами для оцінки успішності впровадження цієї практики є:
- Наявність системи «плати за те, що викидаєш»;
- Включення відходів, переданих на пункти прийому вторсировини, великогабаритних, електронних та інших побутових відходів, до системи PAYT;
- Частка користувачів із мінімальним показником утворених відходів (%).
Орієнтири досконалості
Система «плати за те, що викидаєш» впроваджена таким чином, що щонайменше 40 % витрат стягується з користувачів залежно від кількості (в кг або м³) зібраних змішаних відходів, розміру контейнерів для забору відходів і/або кількості маршрутів збору.
Система PAYT також включає відходи, що передаються на пункти прийому вторсировини, великогабаритних, електронних та інших побутових відходів.
Накопичений досвід показав, що плата за відходи не повинна складатися лише з показника «кількість утворених відходів», а ідеально має включати як фіксовану, так і змінну (залежну від рівня послуг) складові.
З одного боку, це відображає структуру витрат на утилізацію відходів, що складається з фіксованих і змінних витрат (Bilitewski et al., 1995), а з іншого — включення фіксованої (базової) плати допомагає уникнути нелегальних практик скидання відходів, які можуть зростати, якщо плата стягується лише за змінну частину зібраних відходів.
Місцеві органи влади орієнтуються на стабільність доходів, тому високий фіксований тариф є бажаним, але саме змінна частина (тариф за одиницю) стимулює зміну поведінки мешканців, сприяючи запобіганню утворенню відходів та кращому сортуванню на джерелі.
Таким чином, підхід PAYT означає, що значна частина загальної плати залежить від кількості утворених відходів, що стимулює запобігання їх утворенню та переробку. У цьому контексті схеми PAYT можуть бути реалізовані різними способами.
Найважливіші схеми PAYT включають:
- схеми, що базуються на об’ємі (вибір розміру контейнера);
- схеми, що базуються на кількості мішків, виставлених для збору;
- схеми, що базуються на вазі (вага відходів, зібраних у певному контейнері);
- схеми, що базуються на частоті (частота виставлення контейнера для збору – цей підхід може бути комбінований із об’ємними та ваговими схемами).
Для успішного впровадження ефективної системи PAYT необхідно, щоб відходи, що доставляються до пунктів прийому вторсировини, великогабаритних, електронних та інших побутових відходів, також були включені до системи; тому добре розвинена мережа пунктів прийому є ключовою для високоефективної роботи системи, оскільки вона забезпечує зручність для громадян при утилізації матеріалів, що вони більше не потребують. Крім того, підвищення рівня обізнаності населення є важливим елементом систем PAYT; якщо громадяни добре поінформовані та підтримують систему, вони сприятимуть її успіху. Досвід свідчить, що найкращих результатів досягають за допомогою вагових схем, хоча системи з передоплаченими мішками також демонструють хороші показники, тоді як об’ємні системинадають найслабший стимул для запобігання утворенню відходів та переробки. У протилежність цьому, найвищі рівні переробки та найнижчі кількості залишкових відходів досягаються завдяки ваговим системам у поєднанні з добре розвиненою інфраструктурою та високою обізнаністю населення.
Іншими словами, виробника відходів необхідно ідентифікувати, кількість утворених відходів фіксується за вагою, а також встановлюється тариф за одиницю відходів, який сплачується додатково до фіксованої плати.
Екологічні переваги
Завдяки впровадженню вагової системи рівень роздільного збору та переробки особливо високий. Показники переробки для вагових систем значно варіюються через різні рівні інфраструктури збору відходів та обізнаності населення. Приклад з дуже хорошими показниками наведено для Італії, де мешканці досягнули високого рівня переробки та низької кількості залишкових відходів. У регіоні Тревізо було зареєстровано лише 55 кг залишкових відходів на душу населення у 2015 році, а у муніципалітеті Тренто у 2014 році кількість залишкових відходів становила 102 кг/на душу населення на рік.
Системи з передоплаченими мішками також демонструють значне зниження кількості залишкових відходів, проте досяжні показники є нижчими у порівнянні з оптимальними ваговими системами. У Швейцарії в середньому переробляється 391 кг/на душу населення на рік, що становить 53,5 % від загального обсягу відходів.
Побічні ефекти
Впровадження системи PAYT підвищує ризик витоків відходів із системи (відходи можуть потрапляти до суміжних муніципалітетів, де система PAYT не впроваджена, нелегальні сміттєзвалища, сміття на вулицях тощо).
Місцеві органи влади, крім того, можуть контролювати витік відходів, наприклад, перевіряючи користувачів із нульовими показниками утворених відходів у системі PAYT. Цей метод допомагає виявити тих, хто скидає відходи у довкілля, або на нелегальні сміттєзвалища, з метою вжиття коригувальних заходів. Впровадження систем PAYT може також призводити до підвищення рівня домішок у відокремлюваних фракціях відходів (наприклад, вторсировини), яку можна зібрати безкоштовно або за нижчою вартістю, ніж змішані відходи.
Застосування з технічної точки зору
Систему PAYT можна впровадити в будь-якому муніципалітеті. Вагова система вимагає більшої кількості технічного обладнання та персоналу, але може досягати дуже високих показників ефективності; вона вимагає детального обліку всіх домогосподарств та окремих контейнерів. Якщо рівень екологічної обізнаності низький, потрібно реалізувати систематичні інформаційні кампанії. Щодо можливого нелегального скидання, необхідно забезпечити відповідне дотримання норм. Тим не менш, у разі високої екологічної обізнаності впровадження системи PAYT не призводить до суттєвих проблем із потраплянням відходів у довкілля.
Економічні аспекти
В округу Ашаффенбург, після впровадження сучасної системи управління відходами, плата за відходи у 2013 році була нижчою, ніж у початковий період 16 років тому. Система PAYT в Ашаффенбурзі включала:
- схему PAYT із ваговим збором залишкових відходів та біовідходів;
- окремий збір паперу з усіх домогосподарств;
- експлуатацію переробних підприємств і компостування/спалювання зелених обрізків у всіх великих муніципалітетах;
- підхід PAYT для збору, переробки та утилізації великих відходів з 1999 року;
- утилізацію залишкових відходів на сміттєспалювальному заводі відповідно до стандартів BAT;
- анаеробне збродження біовідходів;
- субсидії для компостування на рівні домогосподарств, для використання багаторазових підгузків та для сімей з особами, що потребують допомоги при нетриманні сечі.
Розрахунок плати (безпосередньо перед і після впровадження вагової системи) є публічно доступним (County of Aschaffenburg, 1995; County of Aschaffenburg, 1997).
Незважаючи на численні додаткові заходи (окремий збір різних фракцій, будівництво перших підприємств з переробки чи утилізації відходів), плата значно знизилася після змін. Після змін витрати на утилізацію знизилися на 46 %, особливо тому, що залишкові відходи спалювалися, і витрати на спалювання були високими (232 EUR/т у 1997 році) і знизилися до 52,80 EUR у 2014 році.
Наразі в Тревізо 60 % плати за відходи для домогосподарства розраховується залежно від кількості проживаючих осіб, а 40 % — залежно від кількості змішаних відходів, зібраних з домогосподарства (Contarina, 2016). Надаються знижки у випадку впровадження домашнього компостування.