Інколи постає питання, до якої майстерні краще звернутися, щоб якісно полагодити річ. Саме тому у рамках проєкту «Ремонтуй на ізі!» ми створили унікальну мапу, на якій зібрали майстерні на основі ваших рекомендацій.
Мета мапи – популяризувати культуру ремонту та відновлення серед львів’ян. Ремонт – це простий спосіб зберегти ресурси планети, зменшити кількість речей, які потрапляють на сміттєзвалище. До того ж це чудова нагода підтримати місцевих майстрів та майстринь.
На мапі ви знайдете:
- майстерні для ремонту текстилю, взуття, велосипедів, електросамокатів, побутової техніки, електроніки;
- контактну інформацію, розташування та графік роботи;
- короткий опис послуг, які надають майстри.
Ми зібрали перевірені майстерні, де ремонтують найпопулярніші та найчастіше використовувані речі у нашому повсякденному житті. Чому ремонт речей та свідоме споживання є критично важливими? Пояснюємо далі.
- Одяг. Фешн індустрія невпинно диктує нам нові тренди. Текстильна промисловість потребує значну кількість відновлюваних та невідновлюваних ресурсів, нераціональне використання яких веде до кліматичних змін, забруднення довкілля та негативних наслідків на здоров’я людини. Під час виробництва одягу виділяється велика кількість шкідливих хімічних речовин в атмосферу, у водойми та ґрунти. Варто зважати й на те, що досить часто текстиль неможливо переробити саме через складність обробки різних матеріалів. Тож одним із варіантів збереження довкілля є відновлення або ж апсайклінг старого одягу.
- Взуття та сумки. Виготовлення взуття – це багатогранний процес. Найбільше токсичних речовин виробляється під час виготовлення підошв. Надмірне виробництво взуття призводить до значних викидів парникових газів, зокрема CO₂. У виготовленні взуття зазвичай використовують важкі хімічні речовини, що забруднюють водні ресурси та ґрунти токсичними металами та розчинниками. Саме тому це дуже класна практика – ремонтувати взуття, з чим наша мапа вам, сподіваємось, допоможе.
Виробництво сумок, на жаль, також продукує чимало викидів парникових газів, особливо від великої кількості тварин, які вирощуються для виробництва шкіри. А сумки, виготовлені із синтетичних матеріалів, дуже складно піддаються переробці. Тому у більшості випадків вони потрапляють на сміттєзвалища, де протягом тривалого часу забруднюють довкілля.
- Годинники. Виготовлення годинників теж має вплив на навколишнє середовище. Наприклад, деякі бюджетні моделі містять пластикові елементи, які створюють труднощі для подальшої переробки після утилізації. Багато годинників містять метали, видобуток яких потребує значних енергетичних ресурсів, що призводить до забруднення повітря та води, зокрема через використання хімічних речовин під час очищення металів.
- Велосипеди, електросамокати. Для виготовлення велосипедів та електросамокатів зазвичай використовують такі метали як алюміній, сталь або ж титан. Їхній видобуток та переробка, безсумнівно, потребує чималих енергетичних витрат, що призводить до викидів парникових газів. Так само і транспортування нового транспорту до інших міст чи країн сприяє викидам CO₂. Тому перед тим як списувати вашого двоколісного друга, переконайтеся, що несправність дійсно не підлягає ремонту.
Як бачимо, що виготовлення будь-якого нового товару супроводжується видобутком ресурсів, викидами різних хімічних речовин у повітря, воду чи ґрунти, і так чи інакше це забруднює довкілля. Багато речей, які можна було би відремонтувати, зараз лежать на сміттєзвалищах, забруднюючи довкілля. Тож перш ніж викидати, дайте шанс вашій речі на нове життя. Сподіваємось, наша мапа вам у цьому допоможе 🙂
P.S. наша мапа завжди відкрита до ваших пропозицій. Тож, якщо бажаєте бачити на ній свою улюблену майстерню, заповнюйте форму: https://forms.gle/BvkcdWWtZx4Wv3K5A
*Проєкт “Ремонтуй на ізі!” впроваджується Zero Waste Alliance Ukraine за підтримки МолоДвіжЦентру з мережі ТВОРИ! в межах реалізації титулу «Львів — молодіжна столиця Європи’25» за підтримки Unicef Ukraine та фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.